Блог Центру навчальних та інноваційних технологій УКУ

У попередньому дописі на нашому блозі “Інтерактивна лекція, або Як перетворити виклад матеріалу на досвід навчання” Ви мали нагоду прочитати про ефективність інтерактивних лекцій у порівнянні з класичними, поширені помилки лекторів та структуру доброї лекції. У цьому матеріалі розповідаємо про завдання, якими можна наповнити лекцію і які б заохочували студентів вже під час заняття опрацьовувати вивчений матеріал.  

Інтерактивна лекція, на відміну від класичної, передбачає, що у студентів значно активніша роль – вони перестають бути слухачами, натомість стають учасниками заняття. Перед викладачем більше не стоїть завдання будь-якою ціною утримувати їхню увагу¹, натомість, створюючи таку лекцію, потрібно зосередитися  на двох речах: (1) Розділити лекцію на окремі змістові частини (2) У проміжках між цими частинами запланувати завдання, які б спонукали студентів думати²

Насамперед мова йде про завдання, які давали б студентам змогу попрацювати з новим матеріалом, а також діагностували рівень засвоєння ними нових знань. Такі завдання англійською називають break activities, тобто в певному сенсі їх можна вважати «активними перервами», які, як і звичайні перерви, вимагають обмеження в часі.

Основні рекомендації для проведення «активних перерв»

Підготуйтеся обмежувати час студентів: «Дорогі студенти, на виконання цього завдання у Вас є Х хвилин часу»

Давайте менше часу, і за потреби додайте ще кілька хвилин

Під час виконання студентами завдань ходіть по авдиторії – це допомагає їм зайвий раз не відволікатися

Найпоширеніші завдання для студентів під час інтерактивної лекції 

Нижче наводимо перелік найпоширеніших завдань, які добре зарекомендували себе в практиці багатьох викладачів³. Якщо би ми з Вами були зараз у Фейсбуці, то доречною була би порада – збережіть їх собі на сторінку. Тому що можливостей того, чим “розбавити” лекційний виклад, є дійсно багато. Здається, будь-який матеріал можна перетворити з презентації на поживу для розуму.

Такі завдання можуть бути орієнтовані на самостійну роботу, роботу в парі, маленьких групах чи на обговорення з цілою авдиторією. Час на виконання може коливатися від 1 до 15 хв і більше. Такі завдання часто є добрим переходом до дискусії, тому що після того, як студенти мали трохи часу замислитися над матеріалом, вони значно активніше вступають у дискусію. 

Активні перерви під час лекції: перелік можливостей

Cтуденти порівнюють конспекти лекції одне одного та доповнюють свій конспект (2 хв), а також придумують запитання щодо вивченого (1 хв)

Студенти відкладають свої конспекти і записують з пам’яті все, що запам’ятали до цього моменту лекції, а також запитання до вивченого (3 хв)

Студенти пишуть про особисту реакцію (думки, переживання), а тоді кілька охочих розповідають про свої враження назагал (3-4 хв)

Студенти розв’язують якесь рівняння чи виконують вправу, пов’язану з мінілекцією, після чого викладач випадковим чином опитує студентів чи групи щодо отриманих відповідей (5 хв)

Окрім того, що студентам потрібно обрати варіант відповіді на запитання тесту, який пов’язаний зі щойно вивченим матеріалом, викладач також може попросити їх оцінити ступінь власної впевненості у відповіді. А тоді ще дати хвилинку обговорити відповіді у парах (3-5 хв)⁴

Студенти самі складають запитання до тесту, який Ви їм дасте у майбутньому (1 питання – 1 хв)

Звучить складно, але мова йде про досить просту послідовність завдань: спочатку студенти лише слухають мінілекцію, тоді відкривають зошити і записують все, що запам’ятали, і свої запитання (3 хв). Після цього відбувається робота в парах – студенти порівнюють записи одне одного та дописують те, що пропустили, і відповідають на запитання одне одного (3 хв)

Це може бути коцептуальна мапа, мапа думок, мапа роздумів, графічне представлення почутого, діаграма, картинка, графік чи матриця, при цьому робота може бути індивідуальною, в парах чи малих групах. Тоді відбувається коротке представлення робіт. Для представлення також можна використати віртуальну дошку, наприклад, Padlet (10 хв)

Студенти читають короткий випадок (1-4 абзаци), до якого потрібно застосувати знання щойно прослуханої мінілекції. Викладач також може запропонувати конкретні запитання, на які хоче отримати відповідь. Ось три класичні запитання:

• У чому проблема?
• Як її розв’язати? 
• Як можна було запобігти виникненню проблеми? (10 хв разом з дискусією)

Студенти в парах чи мінігрупах обговорюють відкрите запитання, яке має на меті застосувати, проаналізувати чи оцінити зміст мінілекції чи синтезувати її з попередніми матеріалами курсу

Це завдання може бути доброю репетицією перед написанням есе, тому що дає змогу студентам наперед ознайомитися з критеріями оцінювання їхніх робіт. Завдання полягає в тому, що студенти індивідуально, в парах чи мінігрупах пишуть розгорнуту відповідь на запитання. Після цього відбувається презентація однієї або кількох робіт і Ви спільними зусиллями оцінюєте їх відповідно до критеріїв, за якими пізніше будуть оцінюватися есе студентів (10 хв на написання та 15 хв на презентацію та оцінювання робіт)

“Думалки”

Вище було представлено одинадцять найпопулярніших завдань для студентів, які можна використати під час лекції. Втім існує й багато інших можливостей, про які можна довідатися, наприклад, із класичної праці Т.Анжело і П.Крос «Техніки авдиторного оцінювання»⁵. Здається, це все, що потрібно знати для того, щоб створити інтерактивну лекцію. Але ж ні, ще залишилися родзинки на торті – це короткі думалки, як ми називаємо в перекладі на українську quick-thinks. Мова йде про завдання, які можуть виконати окремі студенти, пари чи маленькі групи за дуже короткий час⁶. Такі завдання також допомагають студентам оцінити своє розуміння почутого матеріалу, за потреби поставити запитання, виправити хибний хід думок, а також вчитися одне від одного.

Виправте помилку

Доповніть речення

Знайдіть спільне та відмінне (у теоріях, методах, моделях, подіях, проблемах, рішеннях чи творах)

Наведіть докази (твердження, теорії чи умовиводу)

Визначте правильну послідовність (процесу, процедури, методу чи стратегії)

Зробіть висновок про ймовірний результат, причини чи наслідки (на основі представлених фактів, результатів досліджень, думок, подій чи рішень)

Перефразувати своїми словами (якесь визначення, ідею, теорію, твердження, процедуру чи опис)

Читати класичні лекції чи змінювати формат подання матеріалу? На це питання кожен викладач шукатиме відповідь самостійно. Але важливо мати вибір і багато різних інструментів, які даються змогу почуватися вільно з різним матеріалом та в різних авдиторіях. Дякую, що дочитали цей матеріал і, сподіваюся, він збагатив Ваш викладацький репертуар.

¹ Neil Bradbury. Attention span during lectures: 8 seconds, 10 minutes, or more? https://journals.physiology.org/doi/full/10.1152/advan.00109.2016

² The design of an interactive lecture is based on two simple guidelines: • Break the lecture into segments • Build-in opportunities for students to actively participate

³ Delivering an effective lecture // Linda B. Nilson. Teaching at Its Best: A Research-Based Resource for College Instructors. Bolton: Anker. 1998, p.117-122 

⁴ Нагадаємо, що для проведення тестів існують такі онлайнові інструменти, як Google Form, Kahoot, Socrative та PollEverywhere

⁵ Thomas A. Angelo , K. Patricia Cross. Classroom Assessment Techniques: A Handbook for College Teachers: https://www.amazon.com/Classroom-Assessment-Techniques-Handbook-Teachers/dp/1555425003

⁶ Self-Regulated Learning from Live Lectures: https://tomprof.stanford.edu/posting/1297