Є багато причин, щоб у наші дні цікавитися тим, як люди вчаться. Впродовж останніх десятиліть спостерігається не просто пожвавлення, а шквал досліджень, дотичних до теми індивідуальної освіти, освітніх систем, післядипломної освіти та доброчесності.
2000 року Національна академія наук США опублікувала масштабний і глибокий звіт How People Learn: Brain, Mind, Experience, and School: Expanded Edition. У цьому дослідженні було узагальнено погляди на природу навчання школярів, відображено принципи побудови ефективного навчального простору, а також показано конкретні приклади їхнього впровадження у навчальний процес в аудиторії.
З того часу дослідники продовжували вивчати, що ж таке навчання, і зробили важливі відкриття нейрофізіологічного підґрунтя цього процесу, особистісних та культурних відмінностей, а також ролі навчальних технологій. На тлі зростання важливості наукового розуміння механізмів навчання й адаптивних здатностей мозку на різних етапах життя, вчені дійшли до обґрунтованих висновків щодо того, наскільки визначальними у навчанні є зовнішні впливи, зокрема соціокультурні фактори і структурних особливостей тих умов, у яких здійснюється навчання.
Новий звіт 2018 року How People Learn II: Learners, Contexts, and Cultures враховує і заповнює ті прогалини, які з’явилися за останнє десятиліття. Нижче подаємо короткий конспект інтерв’ю, опублікованого на ресурсі Campus Technology, з Sujeeta Bhatt, учасницею робочої групи, яка працювала над звітом.
