Блог Центру навчальних та інноваційних технологій УКУ

про методики викладання в т.ч. із технологіями, про освітні ресурси, цифрові інструменти та багато іншого.

Повернутися

672 Переглядів

Проблемно-орієнтоване навчання: досвід UM*

5 жовтня 2017 року в УКУ відбувся відкритий семінар «Як впровадити змішане навчання: інноваційні та традиційні форми», доповідачкою якого була гостя із Нідерландів д-р Нінке де Йонг. Захід відбувся в межах реалізації проекту «Простір освітніх ініціатив».

На семінарі йшлося про проблемно-орієнтоване навчання, що реалізується методом змішаного (поєднанням онлайн-складової та форми взаємодії викладача і студента в аудиторії).

Доповідачка семінару – д-р Нінке де Йонг, професорка кафедри освітнього розвитку та досліджень Маастрихтського університету (Нідерланди), експертка у розробці навчальних програм, а також організації навчального процесу методом змішаного навчання. Член робочої групи “Педагогічний дизайн та е-навчання” на Факультеті охорони здоров’я, медицини та наук про життя Маастрихтського університету

В Маастрихському університеті ще з 90-х років минулого століття запроваджують і використовують методику проблемно-орієнтованого навчання (PBL), що впливає також на організацію навчального процесу, переглядає та трансформує роль викладача в навчальному процесі, спирається на розуміння специфіки набуття нових знань та навичок в умовах інформаційного суспільства.

На семінарі всі охочі взяли участь в обговоренні реальних прикладів із навчальних курсів доповідачки, у структурі яких онлайн-сесії (з використанням LMS Blackboard) інтегровано у “традиційні” курси.

Крок за кроком доповідачка продемонструвала свої онлайн-курси і на їхньому прикладі детально прокоментувала особливості освітньої траєкторії відповідно до 7 етапів проблемного навчання: уточнення понять (1), визначення проблеми (2), мозковий штурм (3), класифікація й аналіз проблемних питань (4) і спільне формулювання навчальних цілей (5) у невеликій групі студентів, а згодом – самостійне навчання (6) і дискусія (7) за участю викладача, який лише супроводжує презентацію навчальних досягнень студентів.

 Якщо під час традиційного ознайомлення з теоріями та способами їхнього застосування ми вивчаємо лише 5% матеріалу, то працюючи над реальними кейсами, над практичними випадками, які треба розв’язати, нам вдається вивчити понад 70%. І саме в цьому безперечна перевага проблемного навчання, – поділилася Нінке де Йонг.

За словами професорки, метод проблемно-орієнтованого навчання ефективно поєднується із змішаним навчанням, що відбувається проектованим заміщенням аудиторних занять онлайновими. На думку доповідачки, за рівнем включення викладачів і студентів аудиторні та синхронні онлайнові навчальні групи цілком можна вважати взаємозамінними.

Ninke_de_Yong

Особливо цікавими для викладачів УКУ виявилися практичні рекомендації щодо впровадження елементів проблемно-орієнтованого навчання у формат змішаних курсів, зокрема обговорювались політики курсів та філософія викладання, нюанси погодження правил е-сесій між викладачами та студентами, важливість якісного обладнання, допоміжної методичної підтримки колег (діяльність інституційного підрозділу на зразок ЦеНІТ), а також творчості під час розробки нових та реструктурування своїх попередніх курсів.

 

Як традиційні, так і онлайн-курси – це наше сьогодення, – зауважила доповідачка. Але що обиратимуть наші студенти через 5 років? Це питання, на яке слід шукати відповідь кожному університету вже зараз .

 

Семінар став для усіх учасників – викладачів УКУ та представників інших освітніх закладів – плідним часом і простором, у якому учасники освітнього процесу мали нагоду по-новому глянути на свій внесок у його формування.

Підсумовуючи й узагальнюючи, можна сказати, що процес проблемно-орієнтованого навчання має декілька ключових ознак і складається із кроків:

  • аналізу проблемної ситуації;
  • визначення можливих шляхів вирішення проблемної ситуації;
  • формулювання навчальних цілей;
  • пошуку потрібної інформації (зокрема, під час лекцій) та підготовка доповідей;
  • звітування про результати дослідження теми та шляхи вирішення проблемних ситуацій.

В умовах проблемно-орієнтованого навчання добре підготовлені кейси (проблеми) скеровує, а їхня влучність формує успіх у вивченні теми.

Теми відкриваються семінарами із обговоренням проблеми (кейсу). Викладач може прочитати 1-2 лекції до теми. На завершальному семінарі відбувається представлення студентами результатів роботи.

Проблемно-орієнтоване навчання потребує відповідної організації роботи студентів, в кожному ВУЗі чи на програмі вона може бути особливою, але кращі приклади в умовах впровадження PBL вирізняють таку:

  • на семінарських заняттях є керівник /модератор дискусії та секретар (фіксує думки);
  • викладач відіграє допоміжну роль, але повинен мати виразне уявлення, навіщо дається проблема, та завчасно визначені варіанти орієнтовних навчальних питань (аби ненав’язливо скеровувати студентів);
  • викладач повинен порадити ключову літературу (2-3 джерела максимум, решта – студенти мають шукати самі) після формулювання студентами цілей для себе;
  • викладач звертає увагу – у разі потреби – на ключові концепції / теорії / моделі / випадки / абощо, які допоможуть студентам знайти відповіді на питання;
  • не обов’язково читати лекції у проміжку між обговоренням проблеми / формулюванням навчальних цілей та представленням результатів;
  • навчальна група складається із 15 осіб (ідеально 10-12).

Категорія:

Підписатися на новини блогу

pornobis.net duvporn.net pornovidio.com