Давня народна приказка натякає, що краще один раз побачити, ніж 100 разів почути. Сучасні дослідники радо погоджуються з цією ідеєю й кажуть, що коли ми щось тільки бачимо, то запам’ятовуємо 20%, коли тільки чуємо, то беремо з цього 30% інформації, однак якщо нам вдасться одночасно побачити щось на власні очі та ще й почути про це коментар, то і вивчити з цього вийде аж 70%.
Повернутися
1045 Переглядів
Як зробити навчальне відео ефективним?
Аналізуючи формати викладу навчального матеріалу, професор Технологічного університету Онтаріо (Канада) Робін Кей підкреслює, що поки викладачі експериментують із форматами, прагнучи покращити онлайновий навчальний досвід своїх студентів, самі студенти вже обрали свого фаворита – відео.
У дослідженні групи вчених на основі даних, зібраних під час ітерацій масових онлайнових курсів впродовж кількох років, показують, що навчальні матеріали у форматі відео є для студентів корисними, ефективними, приємними, мотивувальними, стимулюють їх працювати над завданнями та дають їм відчуття контролю над тим, коли, де і як вчитися. Дизайнери навчальних програм, спостерігаючи за успіхами цих студентів, підтверджують пряму позитивну кореляцію між результатами, які демонструють студенти під час проходження курсів, тими вміннями, яких вони набувають. Робота з відеоматеріалами дає студентам змогу розвивати навички до самонавчання, а в умовах змішаних курсів (поєднання онлайнової та аудиторної роботи), як не дивно, майже не знижує показники відвідуваності очних занять.
Не кожне відео, однак, буде однаково ефективним і “працюватиме” в курсі однаково добре. Дуже докладно про те, на які елементи особливо прискіпливо має звернути увагу викладач у процесі проектування і використання відеоматеріалів, щоб його навчальне відео дійсно стало продуктивною частиною навчального процесу, можна прочитати на сайті ЦеНІТ у цьому перекладі українською матеріалу Синтії Блейм із Університету Вандербільда (США).
Там є, наприклад, пояснення слайду, поданого над цим абзацом, про те, чому, як і навіщо використовувати в навчальних відео практики маркування, або розмітки, сегментування, просіювання, а також накладання модальностей. А в цьому дописі пропоную побіжний огляд кількох тез із того лонгріду – для розігріву.
Як зробити навчальне відео ефективним?
Тривалість відео. Викладачам варто враховувати, що їхні навчальні відео переглядатимуть люди кліпового сприйняття, виховані візуальним контентом Instagram або TikTok, де стандартом утримування уваги вважаються 15-секундні stories та максимум хвилинні ролики в стрічці. Звичайно, однією з цінностей занурення в академічне середовище може бути якраз практикування сфокусованої обробки інформації, однак наукові дослідження показують, що коротші відео все ж краще залучають студентів до взаємодії, отож варто планувати відео так, щоб їхня тривалість не перевищувала шести хвилин.
Відеолекції чи відеоінструкції? Навіть ті викладачі, які звикли працювати у великих лекційних аудиторіях, часто почувають себе вкрай некомфортно, коли намагаються записати коротке навчальне відео для розміщення в електронному курсі. І найчастіше або запрошують оператора на своє навчальне заняття в аудиторії, просячи просто зафільмувати виклад, або ж ідуть іншим шляхом і ховають своє обличчя за слайдами, коментуючи щось на екрані – презентацію, набір зображень чи ресурс в інтернеті. Що ж, кожен із цих форматів навчального відео, без сумніву, може стати у пригоді студентам, однак, якщо ми хотіли б щоб воно було максимально ефективним, треба взяти до уваги два аспекти: (1) в який спосіб такий відеозапис буде інтегровано в курс і (2) якою мірою формат, у якому записано відео, визначає характер чи особливості взаємодії студентів із цим відео. Дослідження засвідчують, що навіть високоякісні відео з лекційної аудиторії, розміщені потім в електронному курсі, працюють гірше за ті відео, які записано з урахуванням формату тієї навчальної платформи, на якій його потім буде розміщено.
Звичайно, всі ми захоплюємося півторагодинними аудиторними відеолекціями Девіда Малана на одному з найуспішніших курсів з основ програмування, але не забуваймо, що в CS50 весь навчальний матеріал, який лектор представляє в аудиторії, продубльовано ще раз у вигляді коротких відео- та текстових інструкцій. Студенти по-різному реагують на відеолекції та відеоінструкції. Вчені проаналізували статистику масових онлайнових курсів і помітили, що, переглядаючи відеозапис у форматі лекції, глядачі рідко зупиняють виклад, нечасто повертаються до окремих його частин, а також настільки фокусуються на своїх враженнях від відео у перші кілька хвилин перегляду, що просто не продовжують дивитися те, що не зачепило на початку. Водночас, із відеоінструкціями студенти “поводяться” зовсім по-іншому: їх переглядають по кілька разів, часто зупиняють і перемотують. Шукаючи оптимальний формат для своїх навчальних відео, варто придивитися до відео у стилі KhanAcademy, які на думку дослідників, є ефективнішими, наприклад, за відео зі слайдами чи зафільмовані кодинг-сесії. На думку спеціалістів з дистанційного навчання, ефективним є таке відео, в якому глядачі можуть спостерігати за появою певних візуальних елементів у кадрі та чути коментарі, які синхронно накладаються на появу слів, цифр, зображень чи анімацій.
Чи потрібен викладач у кадрі? Викладачі часто питають про те, чому недостатньо просто відкрити презентацію і прокоментувати навчальний контент. Для певних цілей цього справді може бути достатньо, однак дослідники помітили, що, по-перше, покоління Z краще сприймає неформальні, більш особистісні відео, а по-друге, відео, в якому є слайди і “викладач у кадрі”, більшою мірою залучають студентів до опрацювання поданого там матеріалу, ніж відео, на якому є тільки контент із закадровим голосом. Це можна пояснити тим, що коли на слайдах з’являється “голова коментатора”, такі слайди стають більш персоналізованими і в користувача підкріплюється враження, ніби він працює над цими слайдами з кимось, хто, з одного боку, веде його у цьому опрацюванні, а з іншого – контролює.
Темп мовлення. Створюючи навчальні відео, викладачі ставлять собі запитання: де ж межа між академічністю та неформальністю? Як у погоні за переглядами і прагненням отримати правильні відповіді на підсумковому тестуванні, не перетворити відео з університетського курсу на розважальний ролик? Щоб віднайти свій власний стиль у навчальній відеографії, доведеться пробувати по-різному і погодитися з тим, що перші спроби не обов’язково будуть ідеальними, однак без таких “чернеток” випрацювати збалансовану педагогічну тональність навряд чи вдасться. Ті, хто вже практикує навчати через відео, кажуть, наприклад, що студенти краще відгукуються на ті відео, де викладач говорить швидко і з ентузіазмом, тому радять говорити радше швидко і захоплено, ніж повільно і розважливо. Ефективне навчальне відео мало б транслювати захоплення навчальним матеріалом, а не вселенську втому викладача. Свій ентузіазм можна підкріпити додаванням на екрані ключових слів, що акцентують на важливих елементах, зміною кольорів, контрастів чи появою запитань для самоконтролю, однак не варто зловживати, наприклад, використанням музики, ускладненого тла чи миганням gif-ок.
Як записати і де розмістити навчальне відео?
Оптимальним форматом навчального відео називають т.зв. скрінкаст, тобто відео, записане з екрану комп’ютера з голосовою або відеонарацією. Англомовний термін screencast з’явився 2004 року, коли колумніст Jon Udell написав у своєму блозі www.infoworld.com прохання допомогти йому назвати новий жанр контенту, який компанія TechSmith називала тоді Screen recording, Microsoft – screen capture, a Qarbon – viewlet. Адекватного перекладу слова “скрінкаст” українською поки що немає, хоча у спільноті “Словотвір” найпопулярнішими є “відеозняток”, “видоміть” та “видивозняток”. Коли говоримо про скрінкаст, то маємо на увазі таке відео, в якому навчальний матеріал виводиться на екран (презентація, зображення, вебсайт, текст тощо), викладач (якого видно або не видно у кадрі) голосом його коментує.
Одним із найпопулярніших платних професійних сервісів для запису скрінкастів є Camtasia – програмний продукт компанії TechSmith. Це програмне забезпечення можна встановити для Windows та MacOS 10.10 і воно дає змогу захоплювати відео з екрану, записувати відео та звук із вебкамери (або окремо), редагувати відео та аудіо, додавати візуальні ефекти тощо. За циv покликанням можна знайти дуже докладні й фахові інструкції для всіх аспектів роботи з Camtasia. Однак якщо Ви хотіли б швидко і безкоштовно зробити найпростіше навчальне відео, то можна скористатися онлайновим сервісом Screencast-O’Matic або ж використати базову функцію “Вставити – Запис з екрану”, інтегровану в звичайний PowerPoint.
Screencast O’Matic. Цей онлайновий інструмент для скінкастингу дає змогу безкоштовно записувати та зберігати як самостійні відеофайли mp4 (з майже непомітним водяним знаком у лівому нижньому кутку) відеозаписи тривалістю до 15 хв., а також обрізати початок і кінець відео і навіть накладати на відеоряд окрему звукову доріжку mp3. У цій публікації на нашому блозі викладачі УКУ, які працюють із електронними курсами в системі CMS UCU (на базі Moodle), поділилися ідеями щодо використання скрінкастів і для подання нового матеріалу, і як варіант творчого завдання для студентів. Надихаймося і практикуймо!
PowerPoint. Якщо ж у Вас Windows і Ви любите працювати з PowerPoint, то можна спробувати записати скрінкаст, використовуючи функцію “Вставити – Запис з екрану”. Текстову інструкцію можна переглянути за цим покликанням.
Screencastify. Тим, хто любить працювати з GoogleSlides, варто звернути увагу на розширення Screencastify для Google Chrome, безкоштовний функціонал якого дає змогу записати п’ять десятихвилинних відео без водяних знаків і завантажити їх на YouTube, GoogleDrive чи на локальний диск.
Zoom. Зрештою, якщо під час карантину Ви постійно працюєте у вебінарних кімнатах Zoom і це середовище вже стало для вас рідним, то завжди можна використати сам Zoom як сервіс для запису скрінкастів: вмикаєте поширення екрану, камеру, клацаєте “Record” – і до роботи. Більше про етапи роботи з відео, використовуючи Zoom як інструмент скрінкстингу читайте у цьому дописі в розділі “Як іще можна скористатися можливістю запису трансляцій на Zoom?”
Автори посібника про ефективне навчальне відео від Університету Вандербільда, про який згадано вище, мають кілька ключових порад щодо того, як зробити навчальне відео ефективним:
Відео мають бути короткими і зорієнтованими на навчальні цілі.
Аудіо- та візуальні елементи мають доповнювати, а не відволікати; використовуйте їх лише для того, щоб краще пояснити певні частини матеріалу.
Виокремлюйте важливі ідеї чи концепції, позначайте їх.
Щоб покращити взаємодію з Вашим відео використовуйте розмовний стиль, викладайте матеріал із захопленням.
Вбудовуйте відео в контекст активного навчання, використовуючи опорні запитання, інтерактивні елементи чи пов’язані з ними домашні завдання.
Додаткові матеріали:
Синтія Брейм. Ефективне навчальне відео: https://ceit.ucu.edu.ua/news/efektyvne-navchalne-video/
Brame, C.J. (2015). Effective educational videos. Retrieved [04.05.2020] from http://cft.vanderbilt.edu/guides-sub-pages/effective-educational-videos/
The Social Video Report [Business Insider Intelligence]: https://bit.ly/2WsMcRZ
Robin H. Kay. Exploring the use of video podcasts in education: A comprehensive review of the literature: https://faculty.ontariotechu.ca/kay/files/pubs/video/Kay_2012_LitRev.pdf
How Video Production Affects Student Engagement: An Empirical Study of MOOC Videos: http://up.csail.mit.edu/other-pubs/las2014-pguo-engagement.pdf
