“Починати стрімко вивчати цифрові інструменти, щоб перейти до дистанційного викладання в умовах карантину – все це сьогодні може нагадувати складання іспиту з плавання під час повені”, – вважає авторка і викладачка курсу “Е-дидактика та змішане навчання” Оксана Пасічник.
І це не означає, що такі знання є непотрібними чи невчасними, однак усім нам виразно бракує часу і простору не тільки для того, щоб відточувати техніку, але й для того, щоб глибоко осмислювати та з різних боків дискутувати про доцільність інструментів та педагогічних прийомів.
Щоб трохи поповнити скарбничку рефлексій та саморефлексій, ми поговорили з викладачами УКУ про їхній досвід переосмислювання своїх навчальних курсів, про те, які цифрові інструменти для активного дистанційного навчання вони спробували самі й у який спосіб пропонували їх своїм студентам, а також, звичайно, про радість, труднощі та взаємопідтримку на цьому шляху.
Viam supervadet vadens, або ж Хто йде, той дійде!