Блог Центру навчальних та інноваційних технологій УКУ

про методики викладання в т.ч. із технологіями, про освітні ресурси, цифрові інструменти та багато іншого.

Повернутися

391 Переглядів

Перше заняття курсу

У цьому дописі мова йтиме як про загальний контекст, так і про конкретні прийоми, які викладач може використати під час першого заняття курсу. Відтак матеріал складається з двох частин: у першій частині зробимо вступ та поговоримо про мету першого заняття курсу, а у другій частині з’ясуємо, чим його можна наповнити. Цікавого та корисного Вам читання!

Перше заняття – це як перше побачення: завжди хочеться сподобатися і сподіватися на тривалі стосунки, в яких студенти будуть уважно сприймати інформацію, ретельно виконувати завдання, виявляти до курсу щирий інтерес, а ще краще – захоплення.

Коли люди одружуються, більшість мріє про щасливе життя і не враховує того, що ймовірність розлучення, наприклад, у нашій країні складає близько 50%. А чи змінилося б щось, якби вони від самого початку брали до уваги цю статистику?

Під час навчання відбувається щось схоже. Знаєте, в чому основна проблема першого заняття? В його майбутніх наслідках. На першому занятті часто може з’явитися ілюзія, що студенти класні, курс цікавий і все буде добре. Але  досвід показує,  що цілком імовірним залишається і драматичніший варіант – пропуски, невчасно здані роботи, непрочитані першоджерела, спалахи незадоволення, втрата інтересу, суперечки про отримані бали… 

Неможливо все передбачити та виправити на першому занятті, але від тих настанов, які студенти отримають або яких не отримають під час першої зустрічі,  залежить дуже багато.

Мета першого заняття

Перше заняття має потрійну мету: зменшити тривогу, стимулювати інтерес та організувати студентів до навчання. А тепер докладніше, про що саме йдеться.  

Тривога. Під час першого заняття в аудиторії панує атмосфера легкого збудження, трепету чи хвилювання (і студентів, і викладача). Ці переживання можуть як посилюватися, так і послаблюватися. Для викладача, щоб почуватися впевненіше, важливою є попередня підготовка.

Чи я підготував/-ла матеріали курсу?

Чи зробив/-ла супровід у CMS?

Чи можу я розраховувати на силу свого погляду та голосу?

Чи є в мене «в рукаві» історії або запитання до авдиторії, які би стимулювали інтерес?

Інтерес. Викладачі часто недооцінюють роль власного зацікавлення та особистої залученості у предмет викладу. Нам іноді здається, що відкривати широкий світ та дивуватися з того, як він влаштований, це привілей студентів. Але нейронаука доводить: завдяки дзеркальним нейронам у корі мозку, інтерес, як і будь-яка інша емоція, швидко передається слухачам. Тому є сенс почати підготовку до курсу з запитання до себе: «А що особисто мене найбільше зачіпає, цікавить у матеріалах курсу?» Водночас це – правда, що коли не перший рік читаєш один і той самий предмет, інтерес згасає. І це проблема. Цікаво, чи у Вас є якісь напрацьовані з роками варіанти розв’язання цієї проблеми?

Навчання – це процес не лише свідомого докладання зусиль, але і підсвідомої ідентифікації. Іншими словами, варто очікувати, що студенти проявлять інтерес не тільки до змісту Вашого курсу, але і до Вашого оптимізму, ставлення до людей чи манери викладу матеріалу. 

Організація. «Оголосіть, будь ласка, правила гри Інакше гра розпочнеться без правил. І тоді, ймовірно, постраждають обидві сторони. Під час першого заняття саме час розповісти про вимоги до відвідувань, способи оцінювання та контролю. Це повинно бути представлено не лише усно, але й у письмовій формі – у силабусі.

Наповнення першого заняття

Саме під час першого заняття важливо не забути (1) розповісти про себе та курс, (2) познайомитися зі студентами, (3) розповісти про основні очікування, правила та вимоги, (4) зрозуміти, яке уявлення в студентів залишилося про курс після першого заняття.

Про себе та курс. Що саме зазвичай Ви розповідаєте студентам про себе? Ви складете гарну розповідь, якщо замислитеся над питаннями:

Що Вам найбільше подобається у своїй дисципліні?

Чому Вам подобається викладати цю дисципліну?

Як отримані знання допоможуть студентам у подальшому навчанні або житті?

Це той момент, коли Ви трохи відхиляєте завісу таємничості, і добре, якщо студентам вдасться розгледіти за нею щось цікаве для себе.

Як можна познайомитися зі студентами? Способів насправді дуже багато, і вони обмежені лише вашою фантазією. Для початку зверніть увагу на такі п’ять варіантів:

Попросіть студентів письмово відповісти на запитання, які допомогли б Вам краще з ними познайомитися.

Ваше ім’я та прізвище

Очікування від курсу

Інтереси/захоплення

Що саме мені важливо знати про Вас до початку курсу? 

Напишіть щось цікаве про себе

Намалюйте якусь картинку або символ, які могли б Вас представити.

Що саме Ви хотіли б вивчити на цьому курсі або на які запитання знайти відповіді?

Переваги такого знайомства в тому, що його можна проводити як онлайн, так і офлайн. Підходить воно і для знайомства з великою авдиторією.

Це онлайн дошка, на якій можна розмістити будь-яку інформацію. То чому б там не розмістити фото одне одного з короткою інформацією про себе. Або очікування від курсу. Або запитання до викладача… Або ще щось…

Перевагами такого способу знайомства є швидкість та інтерактивність. На електронну дошку можна прикріпити не лише текст, але й картинки, які, як правило, привертають увагу швидше та сильніше за слова. До інформації, розміщеної на Padlet, можна повернутися наприкінці семестру й обговорити, які очікування були на початку курсу та якими є здобутки на завершення.

Social icebreakers – це прості способи пришвидшити знайомство. Їх можна запустити у колі, коли студенти по черзі розповідають про себе, свої очікування від курсу та про те, що нам важливо наперед знати одні про одних, або у парах, коли те саме відбувається тет-а-тет, після чого партнери представляють одне одного перед усіма іншими. 

Це може бути дискусія в стилі «Зараз озвіться ті, хто….».  Залежно від підібраних запитань це завдання можна зробити по-різному. Для знайомства, метою якого є групова інтеграція, пасуватимуть, наприклад, такі запитання: Хто раніше ніколи не був у Львові? Сумує за домом? Хвилюється за навчання? Може поділитися з іншими якимось успішним досвідом?

Якщо ж знайомство змоделювати як вступ до курсу, то можна запитати: Хто читав книгу…? Розуміє значення такого терміна…? Хто що думає з приводу певної події…?  

Таке обговорення буде більш динамічним, якщо запропонувати студентам побути журналістами та, рухаючись по авдиторії, поставити цей перелік запитань якомога більшій кількості одногрупників, а вже після цього влаштувати загальне обговорення.

Загальна мета соціальних криголамів – подолати нерішучість та мовчазність авдиторії. Відтак основна перевага таких завдань – вони дійсно створюють поле для обміну думками. Однак потрібно завчасно продумати, як Ви будете керувати часом та емоційним збудженням авдиторії.

Таке завдання складається з двох частин. У першій частині виконання вправи студенти письмово відповідають на поставлені запитання (5 хв); відбувається обговорення в малих групах (10 хв); одна людина від групи озвучує результати обговорення (15 хв). Ось можливі варіанти запитань для обговорення:

Що Ви очікуєте отримати як результат вивчення цього курсу?

Як я можу Вам допомогти досягнути поставленої мети?

Чи у Вас є якісь особливі занепокоєння щодо даного курсу?

Чи у Вас є якісь попередні знання, дотичні до курсу?

На Вашу думку, які групові правила нам важливо погодити для подальшого комфортного навчання?

Що саме особисто Вам допомагає вчитися ефективніше (якісь особливі матеріали, інструкції, завдання тощо)? 

У другій частині цієї вправи студенти всією групою складають запитання до викладача. Завдання з таким алгоритмом має важливу перевагу, адже після того, як студенти дадуть письмові відповіді та обговорять їх у групах, зростає ймовірність отримати від них дійсно осмислені відповіді.  

Для обдумування студентам пропонується два запитання, які представлені на спільній дошці (для цього також підійде дошка Padlet). У Стовпчик 1 студенти записують відповідь на запитання: «Що цікавого Ви очікуєте вивчити на курсі?» У Стовпчик 2 – «Які перешкоди Ви очікуєте в процесі вивчення цього курсу?» Відповіді на такі запитання дають добрий старт дискусії про очікування та вимоги курсу.

Розмова про очікування, правила та вимоги курсу

Часом студенти протягом семестру багато разів показують, що вони не в курсі, про що йдеться у силабусі. Як саме відбувається оцінювання робіт? За що саме вони отримують оцінки? Як бути з “н-ками”? Які вимоги до академічної доброчесності? Меж здивуванню студентів немає, якщо їх не окреслити на самому початку. Але (увага: питання!), як зробити так, щоб основні вимоги, викладені у силабусі, запам’яталися?  

Універсальної поради немає, але ось що Ви можете спробувати зробити:

  • Під час першого заняття дати студентам завдання у малих групах – перечитати основні розділи силабусу та підготувати свої запитання для обговорення.

  • Можна зосередитися на найголовнішому, наприклад, на критеріях оцінювання і пояснити, чому в цьому курсі будуть саме такі завдання і чому вони будуть саме так оцінюватися, разом зі студентами обговорити, як це допоможе досягнути результатів навчання.

  • Чітко проговорити та попросити студентів повторити Ваші очікування до відвідування, вчасного виконання всіх завдань, активної участі у дискусіях, читання тощо.

  • Виходячи з вимог силабусу, більше зосередитися на порадах, як краще конспектувати, як готуватися до дискусії, як проходити тести, як вчити матеріал (така інформація хоч напряму і не стосується силабусу, але дає змогу торкнутися вимог, про які там ідеться).

Окремо можна винести на обговорення проблему академічної недоброчесності. Наприклад, показати студентам відео (оце або схоже до цього), а тоді обговорити, що вони про це думають. У такий спосіб Вам не доведеться насаджувати вимоги «згори», а студенти самі розкажуть, що списування та інші форми академічної недоброчесності – це погано. Відтак вони з більшим розумінням приймуть можливі санкції.         

Моделювання центральної активності курсу

Психологія каже: для того, щоб наступна інформація була сприйнята легше та повніше, потрібно створити у людини стан готовності сприйняти цю інформацію. Іншими словами, Ви вже з першого заняття можете підготувати студентів до завдань, які пізніше вони регулярно будуть виконувати на курсі. Наприклад, якщо Ваш курс передбачає виконання багатьох групових проєктів – дайте вже на першому занятті груповий мініпроєкт, якщо на читанні літератури – дайте прочитати уривок тексту, на письмових роботах – проведіть письмову мініроботу; на дискусіях – влаштуйте дискусію.   Цю ідею можна виконати як самостійну, однак її також можна інтегрувати у частину знайомства або представлення вимог силабусу.

Подумайте про один зі своїх курсів. Виконання якого завдання Ви могли би змоделювати вже на першому занятті?

Інші справи, якими можна зайнятися зі студентами під час першого заняття

Окрім обов’язкових речей, як-от представлення, знайомство та вимоги, є й додаткові завдання, які можна зробити під час першого заняття.

Можливо, Вам важливо дізнатися про попередній рівень знань студентів, важливих для вивчення цієї дисципліни. Тоді є сенс провести попереднє тестування.

Можливо, Ваш курс орієнтований на розвінчання міфів та викривлених уявлень про певні явища, тоді оцініть ці уявлення на початку.

Як би Ви відповіли на поставлені вище запитання? Це – приклади правдивих та помилкових тверджень, про які студенти більше дізнаються на курсі “Загальна психологія”. Мій досвід показує, що на початку курсу правильні відповіді складають 20%

До речі, якщо опитування проводити через форму Google, то Ви в реальному часі зможете побачити статистику відповідей студентів, яку буде автоматично представлено на відповідних діаграмах. Це полегшує обговорення.

Завершення першого заняття

Якою б інформативною не була перша зустріч, дослідження показують, що вже в першу годину студенти втратять більшу частину почутого. Тому завжди є сенс декілька разів повторювати одне і те саме різними словами та у різний спосіб, пов’язувати нову інформацію з уже відомою, звертатися до особистого досвіду слухачів та просити вести конспект.

Відтак на завершення заняття можна повторити те, що відбувалося, обговоривши такі запитання:  

Що важливого Ви дізналися сьогодні ?

Чи змінилися / як саме змінилися Ваші очікування від курсу ?

 Які запитання у Вас залишилися?

Сподіваюся, що цей виклад Вас не сильно втомив і Вам захочеться  зробити своє перше заняття таким, яким Ви його ще ніколи не робили!

За матеріалами книги Linda B. Nilson. Teaching at Its Best: A Research-Based Resource for College Instructors. Bolton: Anker. 1998.

Фото: з фотогалереї сайту Українського католицького університету.

Категорія:

Підписатися на новини блогу

pornobis.net duvporn.net pornovidio.com