Блог Центру навчальних та інноваційних технологій УКУ

про методики викладання в т.ч. із технологіями, про освітні ресурси, цифрові інструменти та багато іншого.

  • Головна
  • Викладання
  • Інтерактивна лекція, або Як перетворити виклад матеріалу на досвід навчання
Повернутися

1277 Переглядів

Інтерактивна лекція, або Як перетворити виклад матеріалу на досвід навчання

Насамперед важливо уточнити, який зміст ми вкладаємо в слово “інтерактивний”. Мова не йде про розважальний контент. У запропонованому контексті “інтерактивний” означає “такий, який задіює вищі когнітивні процеси сприйняття та обробки інформації”. Це означає, що у публікації мова буде йти про організацію такої лекції, яка б спонукала студентів думати. У цьому дописі читайте про ефективність інтерактивних лекцій у порівнянні з класичними, поширені помилки лекторів та структуру доброї лекції, а також про  завдання, якими можна наповнити лекцію, і які би заохочували студентів вже під час заняття опрацьовувати вивчений матеріал, читайте у дописі Як сконструювати інтерактивну лекцію?” 

Здається, достатньо зрілі та мотивовані особи, які розуміють навіщо вони вступили до університету, будуть однаково ефективно засвоювати матеріал, незалежно від того, в якому саме форматі він подається. Але це не так. Десятиліття досліджень доводять, що використання інтерактивних технік частіше покращує навчання.

Наприклад, Ричард Гейк, узагальнивши результати більше 60-ти досліджень того, наскільки ефективно студенти засвоюють вступний курс фізики залежно від форми подання матеріалу, виявив: залишкові знання студентів, які вивчали курс в інтерактивний спосіб, є більшими майже на два стандартні відхилення, у порівнянні з тими, хто вивчав той самий курс у класичний спосіб1. За даними метааналізу 2014 року – викладання STEM-дисциплін в інтерактивний спосіб збільшує ймовірність складання іспиту в середньому на пів стандартного відхилення, натомість класичні лекції збільшують ймовірність завалити курс до 55%. І це незалежно від розміру групи, типу та рівня курсу2. Більше того, добра структура курсу та наповнення його практиками розв’язання проблем, аналізу даних та іншими інтерактивними завданнями, які орієнтовані на розвиток когнітивних навичок вищого порядку, не лише збільшують успішність студентів, але і зменшують  розрив у досягненнях між більш і менш соціально благополучними студентами3.

Починаючи з 80-х рр класична лекція продовжує отримувати «здорову дозу критичних зауважень»4. “Гарвардський журнал” [Harvard Magazine] пише про «сутінки лекцій»5, а в популярній літературі тривалий односторонній виклад матеріалу називають нудним, пасивним та антинавчальним6, хоча й зауважують, що новачки отримують більше користі від коротких лекцій. Отже, не будемо довго зупинятися на тому, що не так із традиційним читанням лекцій, натомість опишемо, які існують можливості створення більш інтерактивного заняття. Тому що переконані, що у кожного викладача повинен бути вибір серед різних інструментів, які будуть доречними саме для нього у викладанні конкретного курсу конкретним студентам.  

Найпоширеніші помилки під час лекції

Щоб стати викладачем, потрібно багато вчитися, – і це добре. Але коли мова йде про підготовку та лекції, викладачі схильні робити все «зашвидко та забагато»7. Ми часто переоцінюємо здатність мозку новачка засвоїти все те, що накопичували роками. У такій філософії викладання просто не залишається місця на інтерактив, тому що «Я і так не встигаю розповісти про все найважливіше». Експерти, однак, радять підкоритися «правилу трьох» – під час однієї лекції студенти можуть утримати в голові близько трьох великих концепцій, а не можуть таку їх кількість, яка серйозно перевищує це число8.  

Окрім цього, люди від самого народження найбільшу кількість інформації засвоюють у стосунках з іншими людьми. Нам важко слухати того, хто на нас не дивиться чи говорить «сам до себе». Не дарма Тара Ґрей та Лавра Медсон одними з перших способів залучити студентів до навчання називають підтримку контакту очей та скерування запитань до авдиторії перед тим, як розповідати далі9.

Важливо, щоб слухачі від самого початку розуміли загальну структуру заняття. Тому на початку викладу, а також там, де це доречно, викладачу важливо розповідати про основний принцип, за яким організовано матеріал, говорити щось таке: «Спочатку ми розглянемо…, а тоді поговоримо про…»

Також студенти не повинні просто сидіти та слухати, натомість конспектувати почуте. Закарбування слідів пам’яті – це активний процес і він відбувається лише тоді, коли людина розуміє, що відбувається, та докладає зусиль до осмислення матеріалу також і в письмовий спосіб. Конспектування допомагає студентам менше відволікатися. До речі, виявляється, що ті студенти, які конспектують ручкою на папері, а не друкують на ноутбуці, запам’ятовують більше фактів, глибше розуміють матеріал, краще синтезують та узагальнюють інформацію10.

Структура доброї лекції

Добра лекція – як риба – повинна мати голову, тіло та хвіст. У вступній частині важливо:

🐟 представити тему заняття в контексті цілої дисципліни;

🐟 розповісти про зв’язок цієї теми з попередньою;

🐟 поділитися чимось цікавим, що привернуло б увагу до теми.

Як ефективно захопити увагу?

“Щось цікаве” з англійської перекладається як захоплювач уваги (attention grabber) і ним можуть бути:

💡 інтригуюче запитання, на яке є відповідь у цій лекції

💡 історія, яка ілюструвала б важливість вивчення цього питання

💡 демонстрація якогось неочевидного феномену

💡 звернення до актуальної події чи фільму

💡 представлення навчального кейсу, розв’язок якого міститься у лекції

💡 узагальнення, яке суперечить загальноприйнятим уявленням

Основна частина повинна мати добру структуру і не виглядати як нагромадження різних фактів на тему. Матеріал можна організувати дедуктивно – від теорії до прикладів; індуктивно – від прикладів до теорії; від теорій до гіпотез та доказів; від проблеми до рішень; від причин до наслідків, від ідеї до її впровадження; від відомого до ще не відомого;  від дебатів до консенсусу або за хронологією подій. Це стартовий перелік можливостей, але навіть він дозволяє організувати окремі тези у дивовижні історії.

Матеріал краще запам’ятовується, якщо супроводжується унаочненнями. Графіки та зображення – навіть накреслені на дошці від руки – полегшують сприйняття та пам’ятаються довше, ніж поняття, почуті на слух. Історії та приклади з життя – вітаються! Це допомагає пов’язати щось нове з уже відомим. Також не слід забувати про повтори – важливі тези протягом заняття повинні прозвучати кілька разів в різних контекстах, їх слід повторити різними словами як мовою термінів, так і простішою мовою. 

І на завершення лекції підготуйте recap activity – коротке завдання чи запитання для студентів, яке допомогло б підсумувати вивчений матеріал.

Як можна підсумувати лекцію?

  • Усний підсумок матеріалу, зроблений студентами

    Це, наприклад, може бути відповідь на запитання «З чим Ви йдете з заняття?»

  • Вільне пригадування вивченого на парі

    Наприклад, письмове завдання з коротким обговоренням

  • ``Хвилинка`` - письмова робота на 1 хв

    Наприклад, відповідь на запитання «Що найважливішого Ви вивчили сьогодні?»

  • ``Запитай викладача``

    Можна створити скриньку або інтерактивну дошку для запитань, на деякі з яких Ви можете відповісти на початку наступного заняття

  • Тест

Про завдання, якими можна наповнити лекцію, і які б заохочували студентів вже під час заняття опрацьовувати вивчений матеріал читайте, будь ласка, в дописі “Як сконструювати інтерактивну лекцію?”

Прочитайте більше про інтерактивні лекції

Delivering an Effective Lecture // Linda B. Nilson. Teaching at Its Best: A Research-Based Resource for College Instructors. Bolton: Anker. 1998, p.117-122.

Ch. Harrington Dynamic Lecturing: Research-Based Strategies to Enhance Lecture Effectiveness (The Excellent Teacher Series) 1st Edition https://www.amazon.com/Dynamic-Lecturing-Research-Based-Strategies-Effectiveness/dp/162036617 

E. F. Barkley, C Major Interactive Lecturing: A Handbook for College Faculty https://www.wiley.com/en-us/Interactive+Lecturing%3A+A+Handbook+for+College+Faculty-p-9781119277309

Secondary analysis of teaching methods in introductory physics: A 50 k-student study
https://aapt.scitation.org/doi/10.1119/1.4964354

Коротка інструкція про те, як створити інтерактивну лекцію: https://fid.medicine.arizona.edu/sites/default/files/u4/interactivelecturemanual_omse.pdf

1 Richard R. Hake. Interactive-engagement versus traditional methods: A six-thousand-student survey of mechanics test data for introductory physics courses. American Journal of Physics 66, 64 (1998); https://doi.org/10.1119/1.18809 
https://www.montana.edu/msse/Data_analysis/Hake_1998_Normalized_gain.pdf

2Scott Freeman. Active learning increases student performance in science, engineering, and mathematics: https://www.pnas.org/content/111/23/8410?lipi=urn%3Ali%3Apage%3Ad_flagship3_pulse_read%3B5ujlJ92ZQgC6PXO%2BbkuCcQ%3D%3D&utm_source=SwitchUp&utm_medium=Blog

3David C Haak. Increased structure and active learning reduce the achievement gap in introductory biology: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21636776/

4Lecturing: https://bokcenter.harvard.edu/lecturing

5 Graig Lambert. Twilight of the Lecture: https://harvardmagazine.com/2012/03/twilight-of-the-lecture

6 In Defense of The Lecture: https://www.codlearningtech.org/2020/03/26/in-defense-of-the-lecture/

7 Delivering an Effective Lecture // Linda B. Nilson. Teaching at Its Best: A Research-Based Resource for College Instructors. Bolton: Anker. 1998, p.117-122.

8 Lecturing: https://bokcenter.harvard.edu/lecturing

Tara Grey, Laura Madson. Ten Easy Ways to Engage Your Students: https://www.researchgate.net/publication/254338888_Ten_Easy_Ways_to_Engage_Your_Students

10. The Pen Is Mightier Than the Keyboard: Advantages of Longhand Over Laptop Note Taking: https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/0956797614524581

Категорія:

Підписатися на новини блогу

pornobis.net duvporn.net pornovidio.com