Блог Центру навчальних та інноваційних технологій УКУ

Чи хотіли ви коли-небудь перед початком курсу не тільки отримати перелік імен своїх студентів, але й дізнатися про них трохи більше? Чи мають ваші студенти нагоду подумати про навчальні стратегії та інструменти, які будуть потрібними їм для успішного проходження курсу? Як ви перевіряєте, чи прочитали ваші студенти силабус і чи правильно зрозуміли правила курсу та систему оцінювання? Наскільки ви впевнені, що студенти знають, де знайти матеріали в електронному курсі чи в електронному каталозі бібліотеки?

Якщо ви викладаєте курс або окремий навчальний модуль і перед його початком готові отримати від студентів відповіді на ці запитання, то цілком можливо вам допоможе опитування перед початком курсу. У публікації How (and Why!) to Write a Pre-course Survey or Questionnaire, авторка оглядає три великі групи питань для таких анкет, з яких можна дізнатися про самих студентів, про їхні цілі на курс і про те, наскільки добре вони ознайомилися з силабусом, а також пропонує кілька інструментів для створення опитувань, тож нижче оглянемо їх докладніше.

Що саме ви хочете дізнатися про студентів?

Опитування або анкета допомагає критично оцінити те, що студенти хочуть отримати від вашого курсу. Якщо опитування відбувається у формі анкети, а не в межах відкритої для всіх дискусії в аудиторії чи на форумі, то відповіді отримує тільки викладач, а отже, вони можуть бути більш відвертими. Звичайно, викладач може також організувати обговорення цих відповідей, представляючи їх усій групі, наприклад, на першому занятті курсу чи модулю в узагальненому й анонімному вигляді.

Попередній навчальний досвід. Ви можете поцікавитися, що студенти вже знають за темою вашого курсу чи модулю. Це може бути особливо цінним, якщо йдеться про освіту дорослих, адже такі учасники точно матимуть, що сказати. Чи проходили вони інші курси, схожі на цей? Чи працювали вони у тій сфері, якій присвячено курс? Чи доводилося їм працювати у проєктах чи створювати тексти, що є аналогічними до тих, які ви будете пропонувати на курсі? Згодом цю інформацію можна буде використати, залучаючи окремих студентів до дискусій на курсі в ролі мікроекспертів або створюючи проєктні групи, до яких входять студенти з різним досвідом чи різними точками зору. 

Інформація про студентів. Якщо ви хочете швидко просканувати, які студенти прийдуть у вашу навчальну авдиторію і якщо це важливо для вашого курсу, поставте кілька “демографічних” запитань. Наприклад, чи одружені чи неодружені студенти? Чи мають дітей або братів чи сестер? Чи працюють вони неповний робочий день або вночі? Якщо працюють, то онлайн чи офлайн? Зверніть увагу, що відповіді на такі запитання питальника точно не можна робити обов’язковими і відповіді на них краще не оприлюднювати в авдиторії навіть узагальнено, однак розуміння того, ким є студенти як люди часто допомагає викладачеві зрозуміти, якої допомоги під час курсу окремі з них можуть потребувати, наприклад, у дотриманні реченців. 

Зацікавлення. Що саме студенти хотіли б вивчити на вашому курсі? Чи мають вони очікування щодо конкретних тем, матеріалів, форм роботи чи інструментів, з якими ви будете працювати? Інформацію про зацікавлення студентів можна використати під час дискусій на курсі, наводячи такі приклади чи теми, які особливою мірою будуть для них актуальними і допоможуть швидше і якісніше досягнути навчальних цілей та результатів. 

Технологічна обізнаність. Питальник перед початком курсу – це чудова нагода з’ясувати, наскільки вільно студенти почуваються, працюючи з технологіями. Окремі студенти можуть мати труднощі з системами електронного навчання CMS UCU, диском Google, доступом до каталогу університетської бібліотеки або ж іншими ресурсами чи технологіями, з якими ви плануєте працювати на курсі, тому таке запитання, з одного боку, може попередити студентів, із якими технічними викликами їм доведеться мати справу, а з іншого дадуть змогу викладачеві з’ясувати вподобання чи особливості студентів, наприклад, виявити, що у групі будуть навчатися студенти з порушеннями зору чи слуху. 

Зворотний зв’язок. Студентів можна запитати також про те, у який спосіб вони хотіли б отримувати зворотний зв’язок. Якщо це не першокурсники, то вони точно зможуть відповісти, що їм більше подобається, наприклад, отримувати підсумковий коментар разом з оцінкою після надсилання виконаного завдання чи короткі нотатки до чернеток; аудіокоментарі чи відеовідгуки. Якщо ви вчасно дізнаєтеся про те, на які відгуки студенти краще реагують, то встигнете переглянути та (пере)налаштувати свій підхід до менеджменту курсу і підтримки студентів так, щоб досягнути максимального індивідуального ефекту.

Як допомогти студентам ставити собі цілі та досягати їх на курсі?

Про свої досягнення чи недопрацювання на курсі студенти найчастіше замислюються лише тоді, коли наприкінці семестру академічний відділ надсилає їм прохання заповнити загальноуніверситетську форму оцінювання роботи викладачів на їхніх курсів. Якщо спонукати студентів обміркувати свої цілі та/або сформулювати свої очікування на початку або всередині курсу, тоді буде більше шансів підготувати ґрунт для ефективного перебігу та успішного завершення процесу навчання. Додаючи до опитування перед початком курсу чи модулю запитання щодо цілепокладання, викладач допомагає студентам розвивати свої метакогнітивні навички та краще зрозуміти, що і в який спосіб вони вчать – наскільки швидко, наскільки глибоко, які формати є звичними, а в яких треба ще “зростати” тощо. Спираючись на такі відповіді студентів щодо їхніх цілей, викладач матиме більше нагод давати студентам точніший зворотний зв’язок щодо окремих завдань чи проєктів курсу.

Стратегії навчання. У цьому блоці варто запитати студентів про те, як саме вони зазвичай виконують завдання, як опрацьовують матеріали. Наприклад, чи робите ви нотатки на берегах книжок? Як виділяєте важливі цитати? Де ви вчитеся? У транспорті, вдома чи в бібліотеці? Як ви пишете чернетки? Які інструменти використовуєте для мозкового штурму? Опишіть ідеальні умови для навчання – повна тиша чи фоновий шум кав’ярні? Вимкнені сповіщення на телефоні чи взагалі “авіарежим”? А може, навпаки ー швидкий інтернет, щоб одразу додатково “погуглити” те, що ви вчите? 

Планування навчання. Запитайте студентів, які саме свої успішні навчальні стратегії вони планують використовувати саме на вашому курсі. У який день тижня їм було б зручно працювати над груповими проєктами? Якщо ви плануєте надсилати завдання на тиждень, наприклад, щовівторка о 10:00, а проводити авдиторні чи вебінарні заняття у п’ятницю о 15:00, запитайте студентів, що вони думають про такий розклад. Якщо в силабусі курсу є блоки, час опрацювання яких можна змінювати, запитайте студентів, чи можуть вони передбачити, які періоди під час семестру будуть для них більше чи менше напруженими з огляду, наприклад, на практику чи захист курсових/дипломних робіт. Можна поцікавитися також, яких саме завдань чи тем найбільше очікують студенти ー буває так, що вони вже чули щось про ваш курс від студентів старших курсів. 

Визначення цілей. Опитування перед початком курсу ー це чудова нагода попросити студентів сформулювати свої власні цілі на курс. Можна скерувати їх до цілей та результатів, які ви як викладач описали в силабусі й запитати, що з цього є для них найбільш актуальним, а можна попросити поміркувати, в який спосіб, на їхню думку, їм вдасться досягнути цих цілей. Можна запитати, чи є щось окрім навчальних цілей, із чим вони хотіли б попрацювати в рамках курсу. Чи мають вони якісь очікування щодо того, як викладач може допомогти їм досягнути цих цілей?

Як допомогти студентам вивчити правила курсу?

Перед початком курсу викладачі надсилають студентам силабус, у якому зазвичай є не тільки теми, список літератури та перелік очікуваних знань і вмінь студентів після завершення курсу. Викладачі описують тут також систему оцінювання, окреслюють правила академічної доброчесності, подають інформацію щодо каналів комунікації, індивідуальних/групових траєкторій вивчення окремих тем тощо. Силабус часто нагадує договір між викладачем і студентом, тож перед початком курсу дуже важливо пересвідчитися, що студенти дійсно знають умови цього “договору”, наприклад, як отримати доступ до матеріалів, як відбувається комунікація з викладачем та між студентами чи як формується оцінка за курс. Якщо студенти перед початком курсу матимуть не тільки добре структуровану інформацію про це, але й зможуть перевірити, наскільки добре вони її зрозуміли, можливо, викладачам не так часто впродовж семестру доведеться відповідати на запитання студентів у стилі “Це ж є в силабусі!”  

Силабус. Електронні курси ー це, по суті, складні вебсайти з багатьма сторінками та мережею покликань на зовнішні ресурси для доступу до матеріалів чи комунікації між студентами і викладачем. Навіть в ідеально спроєктованому курсі можуть бути певні нюанси з доступом до завдань чи дещо заплутаною навігацією окремими сторінками, про які варто попередити студентів заздалегідь. Щоб переконатися, що студенти звернули увагу на ваші рекомендації чи застереження, складіть короткий тест з кількома варіантами відповіді на запитання (“Множинний вибір” або “Правильно/неправильно”): Які важливі реченці на курсі? Які ключові критерії ефективної участі в дискусіях? До кого звертатися, якщо виникають технічні труднощі з доступом до електронного курсу? Як можна побачити онлайн свої оцінки та коментарі до письмових робіт? Що робити, якщо вчасно не виконав завдання?  

Академічна доброчесність. В опитуваннях перед початком курсу для першокурсників або якщо в курсі передбачено багато письмових робіт, варто було б додати кілька запитань про дотримання університетських правил академічної доброчесності та способів цитування наукових праць. Можна запропонувати студентам відкрите запитання, в якому вони дадуть власне визначення того, що таке, на їхню думку, плагіат. А можна просто скерувати їх до відповідних положень і документів вашого університету і запропонувати кілька запитань для самоперевірки. Зверніть увагу, що важливо дати студентам змогу проходити такі опитування кілька разів, щоб, зрештою, запам’ятати важливі правила і вимоги, а не просто отримати повідомлення “Ваша відповідь неправильна”.

Пререквізити участі в курсі. Щоб ефективно вчитися на деяких курсах, учасники мають мати дуже конкретні попередні знання і вміння, тому перед початком такого курсу можна запропонувати студентам пройти коротке тестування, щоб допомогти їм виявити свої прогалини і зорієнтуватися, що саме треба буде додатково повторити, щоб успішно виконати всі вимоги навчальної програми. 

Інструменти для анкет зворотного зв’язку на курсі

Для опитувань перед початком курсу можна використати форми Google (Google Forms): їх легко створювати, а потім і коментувати відповіді у зручних та привабливих за дизайном підсумкових графіках і діаграмах, які генеруються автоматично на диску Google викладача. Щоб заохотити студентів заповнити питальник, не робіть його занадто розлогим – максимум 8-10 запитань, з-поміж яких 2-3 обов’язкові. Намагайтеся мінімізувати кількість обов’язкових відкритих запитань, краще запропонувати кілька варіантів відповідей, а для тих, хто готовий написати докладніше, залишити варіант “інше” (тип запитання “Один варіант відповіді” або “Кілька варіантів відповіді”). В описі форми та/чи в листі з проханням її заповнити, варто написати, наприклад, що отримавши результати опитування, викладач враховуватиме думки студентів і зможе обговорити з ними їхні побажання щодо силабусу, системи оцінювання чи правил відтермінування реченців – тоді студенти краще розумітимуть, “навіщо все це”.

В Українському католицькому університеті викладачі зазвичай створюють електронні курси в системах електронного навчання CMS UCU та UCU Open на базі Moodle, тому, наприклад, запитання для самоперевірки щодо силабусу, академічної доброчесності чи правил курсу зручно оформляти у вигляді тестування через діяльність Quiz. Там можна обрати прості типи запитань (множинний вибір, правда-неправда), а також зручно налаштовувати кількість спроб, період проходження, зворотний зв’язок за кожне запитання тощо.

Якщо для викладача важливо і цінно, щоб усі результати діяльностей курсу, зокрема й відповіді на опитування на початку і наприкінці, зберігалися в самому курсі на Moodle, тоді варто скористатися інструментом “Анкета”. Там можна додати різні типи запитань (майже всі, які є у формах Google), налаштувати автоматичні реченці та оцінку за надсилання анкети, а також різні режими доступу студентів до відповідей інших студентів ー постійно під час заповнення, після надсилання своєї анкети, після завершення терміну дії опитування або ніколи.

Насамкінець

Проводити опитування щодо курсу варто не лише на початку чи наприкінці, але і під час навчання, наприклад, деякі викладачі “міряють температуру по кімнаті” свого курсу кожні два тижні або використовують питальники для підбивання підсумків модулю чи командного проєкту.   

Важливо також, щоб результати таких опитувань не просто “осідали” на дисках Google викладачів чи адміністраторів. Студенти дуже люблять бачити, що саме змінилося чи змінюється на курсі під впливом їхнього зворотного зв’язку. У кожному курсі можна щось адаптувати, змінити або зробити більш особистим. Узагальнені анонімні результати опитування перед початком курсу можна обговорити на першому занятті ー з тими студентами, які його заповнювали. Таке опитування якраз може стати чудовим приводом для розмови про вибір альтернативних навчальних траєкторій, вибору окремих тем чи формату виконання групових завдань. Результати опитування наприкінці курсу можна показати студентам цього ж курсу, які беруть участь у ньому наступного року. Це може бути формат, у якому викладач показує окремі відгуки студентів-попередників та коментує, що саме змінилося в курсі з огляду на ці відгуки студентів, наприклад, стало більше або менше письмових робіт, у тестуваннях стало менше або більше відкритих запитань, а комунікація з телеграм-чату “перекочувала” на форум у CMS UCU.

Якщо ви працюєте в Українському католицькому університеті, можете переглянути вебінар Центру навчальних та інноваційних технологій про анкети зворотного зв’язку на початку та наприкінці курсу в курсі “Підготовка до навчального року 2020-2021” на CMS UCU за цим покликанням.