Блог Центру навчальних та інноваційних технологій УКУ

про методики викладання в т.ч. із технологіями, про освітні ресурси, цифрові інструменти та багато іншого.

Повернутися

230 Переглядів

5 творчих стратегій. Як допомогти студентові керувати своїм навчанням?

Нарешті до вишів почали вступати абітурієнти покоління Z – технологічно грамотні учні XXI століття, які рішуче налаштовані брати відповідальність за власне навчання у свої руки. Тому викладачам доводиться регулювати освітні стратегії, даючи студентам більше голосу і відповідальності за участь у процесі.

Під час одного з викладацьких коворкінгів керівник кафедри соціології УКУ, професор Оксана Міхеєва зауважила:

 

 Навчання за своєю природою є активним процесом, тож варто час до часу ділитися зі студентами своєю роллю того, хто вчить. Варто давати їм реальну можливість і повноваження вчити одне одного і вчитися одне від одного, створюючи спеціальні навчальні ситуації.

 

В умовах переходу освітніх методик від зорієнтованості на вчителя до студентоцентричності, розширюється сам освітній простір, завдяки чому студенти, як правило, активніше включаються у навчальне заняття і почуваються більше залученими. У студентоцентричній університетській аудиторії розширюється доступ до диференційованого та особистісно зорієнтованого навчання.

Водночас перехід до студентоцентричного навчання може бути викликом, адже прямо пов’язаний із практичним умінням застосовувати активні методи викладання і навчання, про які “кожен із нас щось знає, але (впевнена) кожен знає недостатньо”, як каже Ірина Старовойт, доцент кафедри культурології УКУ.

Саме тому, беручи за основу матеріали EasyBib Writing Center Blog, спробуємо детальніше проаналізувати кілька стратегій, завдяки яким можна ефективно почати створювати успішне освітнє середовище.

ГОДИНИ ГЕНІЯ

Це час для організованої викладачем самостійної роботи студентів, під час якого вони мають можливість визначити власні особисті вподобання і отримати певну кількість балів в межах основного курсу, досліджуючи тільки ту проблему, яка їх цікавить. Відповідно до цієї стратегії, студенти обирають тему, яку вони хотіли б вивчити і потім презентувати в рамках фінального проекту. Викладач стає координатором цього процесу, дедлайни – досить м’які або є їх немає взагалі. Впродовж певної визначеної кількості днів або тижнів студенти опрацьовують тему і складають план фінального проекту.

Якщо студенти дійсно зацікавлені темою, вони навчаються з більшою мотивацією. “Що таке година генія? Інструкція для застосування” (текстова інструкція тут).

СОКРАТІВСЬКІ (ПРОБЛЕМНІ) СЕМІНАРИ

Деяким викладачам важко ступити крок убік і дозволити студентам керувати дискусією, однак можна спробувати дати студентам до рук віжки дискусії в межах чітко структурованих Сократівських семінарів.

 

 Під час мого курсу, – розповідає Аманда Лентіно, викладач англійської мови та психології з Нью-Джерсі, – я попереджаю студентів про дати проведення Сократівських семінарів. Студенти повинні заздалегідь підготуватися і прийти на заняття, маючи принаймні п’ять запитань/тез, які вони хотіли б обговорити в межах прочитаного. До того ж вони мусять бути готові проілюструвати свої думки і твердження прикладами з тексту. На початку семінару хтось зі студентів порушує питання, представляючи з приводу нього кілька власних думок. Після цього решта студентів обговорюють запропоновану проблему, використовуючи формат круглого столу. Після семінару я пропоную студентам оцінити групову дискусію і їхній особистий внесок у неї (опитувальник можна переглянути тут).

Зверніть увагу! Щоб переконатися, що всі студенти під час семінару сфокусовані на дискусії, варто оцінити їхній внесок, їхнє розуміння, а також дотримання правил етичної поведінки під час дискусії. Дискусія стає більш плідною також тоді, коли студенти під час дискусії самі ставлять в опитувальник оцінки одне одному і коротко записують, яким чином вони взяли участь у кожному Сократівському семінарі.

Сократівські семінари можна проводити двома способами:

1. Для цілої групи. Студенти розставляють столи в аудиторії так, щоб утворити два кола – внутрішнє і зовнішнє. Ті, хто сидить у внутрішньому колі, модерують дискусію, порушуючи проблемне питання і вибудовуючи напрямок розмови, а учасники зовнішнього кола відповідають і реагують на запитання впродовж цілої дискусії. Після того як минає половина часу, передбаченого на семінар, кола міняються ролями і розмову починає вести зовнішнє коло, а учасники внутрішнього кола – відповідають.

2. У малих групах по 4-5 студентів. Кожна група проводить власний міні-семінар і, щоб це реалізувати, варто дозволити студентам самостійно сформувати такі групи, тому що для студентів це дуже важливо – дискутувати про тексти саме з тими, з ким їм цікаво.

МОЗАЇКА, або ПАЗЛ-СТРАТЕГІЯ

Спочатку ділимо студентів на малі групи по три-чотири учасники, а потім пропонуємо кожному студентові тему для дослідження. Після цього студенти, які отримали однакові теми, об’єднуються в нові групи, щоб разом вивчати їх і стати «експертами». Під час роботи над вивченням теми варто рекомендувати студентам користуватися матеріалами, розміщеними у відкритому доступі, наприклад, репозитарієм УКУ.

Студенти завершують свої спільні дослідження і повертаються до своїх стартових груп, у яких кожен ділиться з іншими тим, що вдалося вивчити. Завдяки такому способу, студенти навчають одне одного і, як показують дослідження, самі починають вчитися краще. Детальніше про етапи реалізації пазл-стратегії можна дізнатися тут.

ГРУПОВА МОЗАЇКА

Студентів можна поділити на малі групи і кожній окремій групі запропонувати для читання інший текст. У кожній групі студенти одночасно і самостійно опрацьовують уривок тексту або статтю, а потім разом обговорюють їх.

Після завершення заняття (або навіть наступного дня) всі групи зустрічаються разом і представляють іншим результати свого читання й обговорення. Інші малі групи реагують на висновки дискусії малої групи і пропонують власні відповіді та пропозиції, розширюючи таким чином поле взаємонавчання.

ОПИТУВАННЮ СТУДЕНТІВ – НІ

Найчастіше викладачі опитують студентів чи викликають їх «до дошки», але під час студентозорієнтованого заняття студенти ведуть дискусію самотужки. Щоб цього досягнути, важливо відмовитися від опитування студентів і доручити їм робити це самостійно.

Іншими словами, викладач може винести питання на обговорення і запропонувати студентові відповісти на нього, але коли студент починає говорити, він сам пропонує іншим студентам підняти руку й долучитися до дискусії. Несподівано студенти самі викликають одне одного «до дошки», даючи можливість викладачеві входити в роль більше посередника, ніж лектора чи лідера. Це – дуже проста стратегія, що дійсно формує дуже живу атмосферу навчального заняття.

Коли ініціаторами навчального процесу стають самі студенти, це допомагає їм формувати в собі відповідальність, щоб правильно читати текст, визначати його обсяг, оцінювати і розповідати про нього іншим. А викладачі мають можливість не тільки перевтілитися зі звичної ролі ретранслятора знань, умінь і навичок, беручи на себе обмежені функції незалежного арбітра процесу, а й потренувати власні креативні здібності швидко орієнтуватися в нових, дуже динамічних умовах локального освітнього простору, який може кілька разів переформатуватися впродовж одного заняття.

Категорія:

Підписатися на новини блогу

pornobis.net duvporn.net pornovidio.com