Блог Центру навчальних та інноваційних технологій УКУ

про методики викладання в т.ч. із технологіями, про освітні ресурси, цифрові інструменти та багато іншого.

  • Головна
  • Інше
  • А якщо…, або Як підвищити продуктивність розумової праці?
Повернутися

640 Переглядів

А якщо…, або Як підвищити продуктивність розумової праці?

А якщо й справді існують способи краще організувати робочий час? Зекономити більше часу та енергії на щось дійсно важливе ? Працювати smarter, instead of just harder?  

Можливо, Ви помічали, що роботу викладача важко організувати в часі з дев’ятої до п’ятої, автоматизувати та рівномірно розподілити протягом дня. І все це тому, що кора головного мозку, яка відповідає за великий відсоток успіху розумової праці, швидко втомлюється, уникає зайвої напруги та дає підкорковим відділам керувати фокусом уваги. А це означає, що без належного свідомого контролю люди схильні відволікатися та витрачати час на зайві речі. Відтак тим, хто наважився перетворити думання на спосіб заробляти гроші, потрібно знати ці слабинки, та свідоміше підходити до питання організації власних ресурсів, робочого часу та простору. Цей матеріал писався з думками про те, що в світі науки досліджено багато цікавинок, які стосуються підвищення особистої продуктивності. І про них краще знати, ніж не знати, а ще краще спробувати.

Чи замислювались Ви коли-небудь, що не всі справи, які виконує людина з академічного середовища, створено однаковими: писати фахову статтю чи регулярно вчити іноземну мову – це не те саме, що читати цікаву книжку чи відвідати черговий майстер-клас. І так уже склалося, що великий відсоток нашого успіху залежить саме від виконання не завжди однаково цікавих, складних, погано структурованих завдань, які потребують над-зусиль та над-зосередженості. І тайм-менеджмент – далеко не єдине вміння, яке потрібно в собі розвивати. Ось яким був один із основних висновків К. Бейлі, який присвятив рік власного життя дослідженню різних технік підвищення продуктивності: треба вміти керувати власним часом, рівнем енергії та фокусом уваги. У розумовій праці продуктивність більше не означає зробити продукт кращої якості за меншу кількість годин, як у роботі «фабричного типу». Натомість, бути продуктивним – це виконувати заплановане. «Якщо наприкінці дня я можу дати позитивну відповідь на запитання, чи я виконав те, що запланував, і при цьому мої цілі були осмисленими та реалістичними – це і означає бути продуктивним. Натомість, якщо більшу частину часу я виконував завдання, які з’являлися переді мною раптово, не мав можливості зупинитися та проаналізувати, чи їх виконання дійсно наближає мене до поставленої цілі, то це не можна назвати продуктивною роботою… Якщо коротко, то продуктивність – це не про те, щоб робити більше речей, натомість – щоб робити правильні речі. Work smarter instead of just harder» – підсумовує К. Бейлі.

Отже, нижче буде представлено основні ідеї про те, як можна підвищити продуктивність, більше усвідомлено поставившись до питань організації часу, керування фокусом уваги та рівнем енергії.

Як продуктивніше організувати власний час

З досвіду спілкування з іншими викладачами, можу сказати, що це одна з найбільш зрозумілих речей, яка вростає в досвід продуктивних науковців – академічну роботу потрібно робити регулярно. Для когось це година на день, для когось півгодини, деякі автори взагалі радять писати по 15 хв на день. А там вже як піде – якщо робота затягне, то можна і більше. І однозначно, не перепрацьовувати і не чекати на натхнення або «той самий момент».

Правило трьох справ

Іншим цікавим способом продуктивніше організувати свій час – на початку дня поставити собі просте запитання: «Які три справи я хочу бачити виконаними до завершення дня?» Те саме рекомендують робити на початку кожного тижня. Напевно, суть трьох справ полягає не у трьох справах, а у тому що нема гіршого, ніж коли довгий перелік всього запланованого перетворює нас на бездумних роботів. Натомість планування основних справ дозволяє 1) зайняти відстань від всього, що відбувається у житті; 2) розставити пріоритети. Швидше за все,  виконувати доведеться той самий об’єм роботи, але тепер Ви можете робити це осмисленіше.

Багато працювати – багато встигати?

Одна дослідниця якось зауважила, що схильність багато працювати залежить не лише від вимог керівництва чи режиму робочого дня. Часто працівники не можуть поставити здорові межі між часом на роботу та відпочинок. Вони не мають сили побороти внутрішній потяг до роботи! А що Ви про це думаєте? В одному з досліджень було виявлено, що продуктивніші працівники часто не працюють повний 8-годинний робочий день і кожну годину влаштовують перерви (в середньому 17 хв. після кожних 52 хв. роботи), під час яких повністю відволікаються від роботи, йдуть на прогулянку, читають чи спілкуються. Зараз багато пишуть про те, що працювати багато годин поспіль не корисно і після певної кількості годин роботи продуктивність перестає зростати та навіть знижується.

Наприклад, на сайті Стенфордського університету можна знайти дані про те, що в середньому продуктивність протягом шістдесятигодинного робочого тижня буде нижчою, ніж  2/3 від того, що було напрацьовано протягом сорокагодинного робочого тижня.  Для людини розумової праці багато годин роботи може означати – втратити доступ до свіжих, креативних ідей та кращих рішень. Тому якщо свіжі ідеї більше не з’являються, а кількість помилок зростає – краще відпочити!

Отже, якщо коротко підсумувати:

  1. Важку академічну роботу потрібно зробити звичкою – навіть 15 хв на день може бути достатньо.
  2. Важливо знати, які саме три справи зроблять Ваш день!
  3. Довші та коротші перерви в роботі допомагають мати свіжий погляд та мислити креативніше.

Що допоможе зосередитися на дійсно важливих речах

Нічого так не викликає провину, як змарнований час. Особливо прикро, коли плануєш виконати важливу роботу, а думкам так і не вдається зібратися докупи. Наприклад, робота викладача передбачає можливість самостійно організувати робочий графік з необхідними годинами перерв, втім далеко не всім і не завжди вдається в години відпочинку відволіктися думками від поточних завдань, а в потрібний момент сісти і поринути у роботу. До чого я веду? Важливо вміти керувати фокусом власної уваги. Дослідники кажуть, що фокус уваги – це м’яз, який потрібно тренувати. Також увага залежить від здатності увійти в стан зосередженості та вміння організувати середовище без зайвих подразників. А зараз докладніше про те, як це можна зробити.

Можливо, Ви зауважували, що в будь-якій роботі важливо бути дельфіном: якийсь час треба бути під водою, а якийсь час – виринати з води. З точки зору когнітивних процесів це означає – вміти занурюватися у робочий процес та вміти спостерігати його зі сторони.

Як зосереджуватися?

Багато досліджень виявляють, що в стан зосередженості допомагають увійти відповідні практики. Наприклад, К. Бейлі, експериментуючи на собі, дійшов висновку, що 35 хв медитації на день, для нього є оптимальним способом  зосереджено працювати протягом цілого дня. Чому так відбувається? Дослідження показують, що під час медитації збільшується притік крові до окремих ділянок мозку, збільшується кількість сірої речовини, знижується рівень стресу та відбувається реорганізація думок. Також, К. Бейлі зауважив, що медитації допомогли йому легше визначати важливі справи як в роботі, так і в особистому житті. За його словами: «Практика глибокого зосередження допомагає зайняти необхідну дистанцію від думок і побачити «цілий ліс», а не кожне дерево окремо: що в моїй роботі та особистому житті найважливіше?». Якщо Ви не прихильник медитацій – можете спробувати інтегрувати практику уважного спостереження у буденні справи. Фактично до цього надається будь-яка справа, яка не потребує розумової діяльності (можна зосереджено їсти, гуляти, мити посуд тощо). Уважне спостереження розвиває концентрацію уваги та терпіння – вміння важливі під час розумової діяльності.

Як відволікатися?

Добрий спосіб подивитися на власну роботу зі сторони – проаналізувати, що саме було зроблене, які були труднощі, як їх можна подолати. Важлива, однак не на стільки очевидна, звичка. Наприклад, якщо людям запропонувати вибір – витратити час на нові завдання, або на рефлексію попереднього досвіду, в більшості (приблизно 8 людей з 10) виберуть перший варіант – продовжувати працювати! Також Г. Стефано, Ф. Джіно, Г. Пізано, Б. Стаатс показали, що 15-хвилинна рефлексія наприкінці дня, в якій учасників просили якомога детальніше описати хоча би два важливих висновки, у виконанні підсумкового завдання підвищила продуктивність на 23%. Про важливість рефлексії або самомоніторингу або how important to stay accountable пишуть багато авторів.

Мудрість чи багатозадачність?

За своєю природою людина є мультизадачною. Більшість справ ми виконуємо одночасно, наші думки так само не пливуть в голові лінійно, натомість стрибають від одного до іншого. А Ви знаєте? Якщо кількість  завдань починає зростати, то людина втрачає здатність відрізняти важливіші справи від менш важливих. А одночасне виконання кількох завдань знижує інтелект до рівня восьмирічної дитини, та сповільнює інтелектуальну діяльність на 40%.  Таким чином зростає ймовірність, що ми будемо бездумно виконувати все підряд. Але ж хіба це мудро?

Окрім цього орієнтувальний рефлекс, закладений в нас природою, спонукає кожного разу повертати голову в напрямку нових повідомлень. А що там на пошті? А у вайбері? А хто там зайшов-вийшов-попросив? І після цього спробуй повернися та знову зосередься на роботі. Кажуть, що продуктивніші люди вміють захищати власний простір від сторонніх подразників. Напевно, так воно і є.

“Робота не вовк?”

І ще кілька слів про нездоланну прокрастинацію, або навіщо-сьогодні-робити-те-що-можна-зробити-завтра, або робота-не-вовк-в-ліс-не-втече. Швидше за все прокрастинація – це захисний механізм, який береже наші ресурси на випадок, якщо з’явиться питання життя та смерті, і в більшості людей він працює дуже добре. Тому якщо Вас непокоїть власне небажання писати статті, навчальні звіти, програми, методички і т. д. – це природно. Також відомо, що нуднішим, неприємнішим, складнішим, невизначенішим та безсенсовнішим виглядає завдання, то ймовірніше, що прийде прокрастинація і допоможе  перемкнутися на щось легше та приємніше. Але якщо раптом Ви вирішите з нею поборотися, то знайте, що буде найпростіше, якщо Вам вдасться (1) нудне завдання поставити у пару з цікавим (наприклад, писати звіт у приємній компанії, або 10 хв звіту і 10 хв цікавої роботи); (2) неприємне поєднати з приємним; (3) складне розбити на простіші кроки; (4) у невизначеному – визначити з чого почати, а у безсенсовному (5) знайти хоч якийсь особистий сенс (наприклад, швидше зроблю – зекономлю час на щось важливіше). Принаймні, так радять експерти з питань прокрастинації.

Отже, якщо підсумувати, то якби складно не виглядало наше свідоме життя, можна навчитися організовувати його краще. Зокрема:

  • Практики глибокого зосередження допомагають навчитися краще входити в стан зосередженості.

  • Коротка рефлексія наприкінці робочого дня – дає змогу зайняти необхідну дистанцію та організувати власні думки та робочий простір продуктивніше.

  • Не виконуйте одночасно багато важливих справ.

  • Захищайте власний робочий простір від зайвих подразників.

Обирайте легші шляхи обійти прокрастинацію.

Звідки брати сили на роботу

Як би добре Ви не навчилися керувати власним часом та увагою, важко займатися якимись справами, коли рівень енергії нульовий. І якщо посуд ще можна мити цілком на автопілоті, то підготувати лекцію – так, на жаль, не вийде. Як і раніше, є більш чи менш очевидні речі, які допомагають підтримати робочий тонус.

Добре спати = добре думати

І для початку всім хотілося б нагадати, що потрібно висипатися! Навіть незначна депривація сну позначається на втраті між окремими ділянками мозку нейронних зв’язків, а це впливає на здатність людини концентрувати увагу та використовувати вищі когнітивні процеси: погіршується робоча пам’ять, швидкість опрацювання вербальної інформації, логічне мислення, страждає креативність та гнучкість у мисленні, плануванні, прийнятті рішень та формуванні суджень.  Як бачимо, між «добре спати» та «добре думати» можна поставити знак рівності.

Може, кави з тістечком?

Яким є найулюбленіший стимулятор людей? Правильно, кава. А кава з тістечком – це взагалі ідеальний варіант. Оскільки перше – бадьорить, а друге – насичує мозок глюкозою. Втім, за останніми даними, споживання цукру є не настільки корисним, як припускали раніше. І з точки зору ефекту на когнітивну діяльність – так само. Виявляється споживання чогось солодкого лише на короткий час підвищує активність людини, роблячи її піднесено збудженою, навіть маніакальною. В такому стані працюється швидко, втім думки скачуть і їх не завжди вдається схопити та доречно організувати. Після того, як цукор засвоїться, а на це потрібно в середньому від 20 до 40 хв часу, рівень енергії стрімко падає і організм знову вимагає підживлення. Якщо людина підтримує власний рівень енергії в основному за рахунок солодкого, то її продуктивність то злітає догори, то стрімко падає донизу. Окрім цього, надмірне споживання цукру (а за останні 50 років люди потроїли його споживання, оскільки сьогодні більшість продуктів підсолоджують) має сильний вплив на здоров’я і спричиняє багато метаболічних розладів (надмірна вага, діабет, серцево-судинні захворювання, хвороби печінки). Відтак стабільне виконання роботи протягом дня потребує менш цукрованої дієти. Також існує зв’язок між розумовою діяльністю і споживанням таких речовин, як Омега 3 жирних кислот (жирна риба, лляне насіння, горіхи), фолієвої кислоти (зелень, овочі, цитрусові, крупи), вітамінів групи В та куркуміну. І, можливо, комусь із нас пощастило успадкувати добрі гени, втім більшості для доброго самопочуття та продуктивної роботи потрібно дотримуватися збалансованої дієти, мати регулярні фізичні навантаження та добрий сон.

Для розумнішого розподілу власних сил також важливо знати, що рівень енергії людини протягом дня природно коливається. Це особливо легко помітити, якщо забрати на деякий час з раціону додаткові стимулятори. По-перше, це означає, що існують години, протягом яких інтелектуальна діяльність буде особливо продуктивною, якої значно важче буде досягнути в інші періоди часу. А по-друге, ці години важливо навчитися охороняти від зайвих справ, які не вимагають настільки високої концентрації уваги та зусиль. Чому б не навчитися періоди енергетичного підйому використовувати собі на користь?

“А мені цього дійсно треба?”

І останнє про що хотілося би згадати, і від чого дуже сильно залежить натхнення до роботи – це особистий сенс. Важко виконувати справи, до яких глибоко байдуже. А судячи з досліджень – для багатьох людей це проблема: за даними інституту Геллапа в середньому лише третина працівників описують себе як «активно залучені у роботу», натомість близько 50% повідомляють про власну «незалученість», а 17% вважають себе «активно незалученими». На жаль, які б методики підвищення продуктивності ми не використовували, без емоційного зв’язку з роботою – результат буде мінімальний. Тому одне з основних правил енергетичної підзарядки – робота повинна надихати! … А це означає, бути пов’язаною з глибинними цінностями та інтересами.

Отже, як би часом виснажливо не звучало слово “робота” – є способи перезавантажити власні ресурси, а саме:

  • Пам’ятайте про важливість здорового сну

  • Надмірне споживання солодкого шкодить продуктивності.

  • Не всі години мають однакову цінність – для інтелектуальної роботи обирайте «найенергетичніші»

  • Робота повинна надихати – тоді і продуктивність з’явиться!

Пробувати чи не пробувати – ось у чому питання

У будь-якому разі я запрошую Вас з інтересом поставитися до себе та того нового досвіду, який Ви можете собі організувати. Єдине, пам’ятайте, що найкращі зміни – це ті, які просуваються в наше життя маленькими кроками.

І на завершення ще три корисні запитання від К. Бейлі, які можна поставити собі наприкінці робочого дня, щоб, зрештою, зрозуміти продуктивним він був чи так собі:

  1. Наскільки мудро я використав (-ла) свій час?
  2. Наскільки я залишався (-лась) зосередженим (-ою) під час виконання завдань?
  3. Наскільки багато драйву, енергії, мотивації я відчував (-ла) під час виконання?

Можливо, сьогодні саме той день, коли Ви працювали не просто важко, але й мудро?

Джерела статті та додаткова література: 

Chris Bailey. The Productivity Project: Accomplishing More by Managing Your Time, Attention, and Energy.

Gіfford J. The Rule of 52 and 17: It’s Random, But it Ups Your Productivity/ The muse – Режим доступу до ресурсу: https://www.themuse.com/advice/the-rule-of-52-and-17-its-random-but-it-ups-your-productivity

Learning by Thinking: How Reflection Aids Performance: https://bit.ly/2TrdyZ3

Andrew Merle. This Is How Many Hours You Should Really Be Working: https://bit.ly/2KdSwt5

Attention regulation and monitoring in meditation: https://bit.ly/2VAEtzb 

Making Experience Count: The Role of Reflection in Individual Learning: https://hbs.me/2GW3mCe

Neural basis of alertness and cognitive performance impairments during sleepiness. I. Effects of 24 h of sleep deprivation on waking human regional brain activity: https://bit.ly/2OMc3yv

Категорія:

Підписатися на новини блогу

pornobis.net duvporn.net pornovidio.com