Блог Центру навчальних та інноваційних технологій УКУ

про методики викладання в т.ч. із технологіями, про освітні ресурси, цифрові інструменти та багато іншого.

  • Головна
  • Ed Tech
  • Мобільні опитування в навчальній аудиторії (Polleverywhere і Mentimeter)
Повернутися

626 Переглядів

Мобільні опитування в навчальній аудиторії (Polleverywhere і Mentimeter)

Працюючи у великих студентських аудиторіях, викладачі часто опиняються в ситуації, коли їхні студенти під час лекції відволікаються на мільйон сповіщень у своїх смартфонах і втрачають фокус уваги. Хіба не цікаво було б просто під час заняття написати усім їм повідомлення й отримати відповідь?

З іншого боку, навіть у невеликих групах буває потреба отримати від учасників миттєвий, одночасний і анонімний зворотний зв’язок про те, як вони зрозуміли навчальний матеріал, які мають запитання або що із запланованого хотіли б обговорити насамперед.

Можна, звичайно, попросити всіх присутніх вимкнути смартфони, голосувати піднімаючи руки, дискутувати тільки вголос або передавати викладачеві записки і робити мапи мозкових штурмів кольоровими наліпками. Однак в УКУ всюди є інтернет і замість дорікати студентам, які на лекції гортають стрічку свого Фейсбука, можна запропонувати їм скористатися своїми смартфонами і попрацювати з онлайновими сервісами, наприклад, PollEverywhere або Mentimeter.

Чому навчання має бути активною взаємодією?

Дослідник Нейл Бредбарі з Іллінойського університету у своїй статті Attention span during lectures: 8 seconds, 10 minutes, or more? доводить, що 10-18 хвилин пасивного слухання – це абсолютний максимум, на який здатна сучасна людина. Такі ж спостереження описано в багатьох працях сучасних психологів та нейробіологів, підтвердження цих особливостей сприйняття бачимо також у численних програмних рішеннях маркетологів щодо своїх продуктів. 

Наприклад, Instagram не лише обмежив на своїй платформі тривалість відео у щоденних “історіях” до 15 секунд, а й постійно оновлює меню інтерактивних тестів, вибудовуючи алгоритми охоплення аудиторії так, що популярнішими стають ті stories, з якими користувачі взаємодіють – голосують “так” або “ні”, обирають один із запропонованих варіантів, висловлюють власну думку в спеціальному “віконечку” із запитанням, яке створив користувач. Instagram використовують не тільки для “хайпу” чи для того, щоб постити їжу чи котиків, ця платформа стає все більш популярним інструментом онлайн-навчання, зокрема для різноманітних мовних шкіл, а також (навіть в українськомовному сегменті), наприклад, для обміну рецензіями на прочитані книги. 

Google має безліч корисних інструментів для викладачів і студентів, і навіть найактивніші користувачі докладно знають насправді тільки вершину айсберга того, що пропонує ця платформа для підтримки освітнього процесу. Якщо ви, як і я, регулярно користуєтеся онлайновим центром підтримки Google, шукаючи там відповіді на запитання, як синхронізувати свій календар із Google Classroom або як перенести фото з Google Keep у Google Doc, розпізнавши розміщений там текст, тоді ви, мабуть, помітили, що Google щоразу запитуватиме вас, чи була корисною ця стаття? (так/ні) А також “попросить” надіслати зворотний зв’язок про ваш досвід із їхнім Help Center. 

Можливо, ця теза виглядатиме надто по-релігійному, але євангелист Лука попереджав нас, що “діти цього світу мудріші в їхньому роді від дітей світла” (Лк. 16:8), тож чи не варто нам не стільки сліпо наслідувати, але враховувати досвід тих, хто заробляє гроші на тому, що люди взаємодіють із контентом – голосують, оцінюють, надсилають миттєвий зворотний зв’язок, реагують і рефлексують? Спробуємо ближче приглянутися до кількох цифрових інструментів, які допоможуть реалізувати схожу взаємодію у навчальній аудиторії.

У скарбничці цифрових інструментів на нашому сайті можна знайти різні інструменти взаємодії, наприклад, Kahoot, Socrative або Google Forms у режимі Quiz для онлайн-тестування або онлайн-дошки Padlet – один із найуніверсальніших ресурсів для спільної роботи викладачів та студентів. Вчителі нової української школи активно використовують платформу Classtime, для спільної організації мозкових штурмів можна скористатися ресурсом Tricider, а в цьому дописі ми навчимося створювати опитування на популярному сервісі Polleverywhere і порівняємо зі схожим інструментом Mentimeter

Починаємо працювати

Заходимо на сайт polleverywhere.com

клацаємо на Sign up, обираємо режим роботи You’re presenting

заповнюємо поля свого профілю і натискаємо кнопку Create my Poll Everywhere account.

Створивши свій профіль, насамперед перевірте, який у вас тарифний план: перейдіть на вкладку My settings у правому верхньому кутку і відкрийте інформацію про свій акаунт. У кожному плані, окрім One-time event, є безкоштовний варіант, але варто уважно проаналізувати переваги і недоліки кожного з них. Після реєстрації за замовчуванням користувачі найчастіше отримують безкоштовну версію Business & non-profit, у якій можна створити необмежену кількість опитувань, в яких, однак, одночасно можуть взяти участь не більше ніж 25 осіб. В академічних групах часто навчається понад 25 студентів, до того ж, корисно давати респондентам змогу увійти в опитування принаймні двічі, тому що є велика ймовірність того, що в онлайн-режимі з першого разу щось не спрацює  і користувач буде розчарований. З огляду на це варто перейти на безкоштовний режим планів Higher education або K-12 education, в яких також можна створити необмежену кількість опитувань, але для 40 осіб

Створюємо опитування

Вичерпну англомовну інструкцію щодо створення першого опитування на ресурсі Polleverywhere можна переглянути тут.

Створюючи опитування й обираючи з багатьох варіантів на панелі My polls, зверніть увагу, що в Polleverywhere можна створити опитування лише одного з чотирьох типів, кожен із яких має кілька способів візуального виведення результатів (Visual settings). 

хмаринка слів (під час виведення цього типу ви побачите *free texts у бравзерному рядку)

запитання-відповіді *discourses

множинний вибір *multiple choice

клікабельне фото *clickable image

Клікабельне фото зі смайликами можна, наприклад, використати для активізації на початку заняття чи загальної діагностики настроїв студентів в аудиторії, завдання множинного вибору – для швидкого зворотного зв’язку щодо вивченого матеріалу, хмаринку слів – для I can statements наприкінці заняття (“Я можу”, “Я вмію”, “Я знаю”). На відміну від типу опитування, який треба обрати відразу після натискання кнопки Create, візуальні представлення можна змінювати в будь-який час, навіть тоді, коли студенти вже відповідають на питання. Наприклад, хмаринку слів можна відобразити як Text wall, Word cloud, Cluster і Spotlight, а множинний вибір (*multiple choice) – у вигляді Bar chart, Column chart або Donut chart.

Ідеї щодо застосування різних опитувань під час аудиторного заняття можна почерпнути з запропонованих на панелі Polleverywhere “видів” опитувань, які власне є не окремими типами, а лише різними способами візуального представлення їхніх результатів. 

polls-types-PollEv

Як поширити опитування для студентів?

Насамперед варто пам’ятати, що мобільні опитування – це інструмент, із яким найдоцільніше працювати безпосередньо в аудиторії, але якщо усе ж таки є потреба поширити опитування чи його результати, наприклад, у курсі змішаного навчання для тих студентів, які не взяли участь в аудиторному занятті, такий лінк можна скопіювати у вкладці Present – Share – Shareable response link. Якщо ж посилання на опитування вбудувати у свій веб-сайт чи на будь-яку інтернет-сторінку, відвідувачі  бачитимуть, як з’являються результати опитування в режимі реального часу. 

Мобільні опитування Polleverywhere можна інтегрувати в презентацію на Google Slides або завантажити з офіційного сайту відповідний плагін для PowerPoint. Зручність такого інтегрування полягає в тому, що під час презентування опитування, розміщеного безпосередньо у презентації, воно автоматично стає активним і викладач не мусить виходити із презентації для того, щоб запустити опитування в окремому вікні. З іншого боку, важливо враховувати, що працювати з доповненням Polleverywhere для Google Slides треба з того Google-профілю, до якого підв’язане доповнення, а для синхронного відображення результатів опитування у презентації PowerPoint комп’ютер, із якого відбувається презентація, має бути під’єднаний до інтернету. Докладніші інструкції щодо синхронізації опитування і презентацій можна знайти на сайті Polleverywhere: https://www.polleverywhere.com/app

Безкоштовні версії Polleverywhere vs Mentimeter: порівняння

У Polleverywhere можна отримати не більше 40 відповідей на одне опитування, Mentimeter не має обмежень на кількість отриманих відповідей.

Ані в Polleverywhere, ані в Mentimeter викладач не може модерувати того, що пишуть студенти. Це означає, що, коли під час опитування на екрані з’явиться якийсь неетичний запис, викладач не зможе видалити чи приховати тільки його. В межах безкоштовного плану можна або стерти або приховати тільки всі отримані результати. 

В одному профілі Polleverywhere активним може бути тільки одне опитування, у Mentimeter з одного облікового запису можна запустити кілька опитувань одночасно, якщо, наприклад,  ви з кимось із колег працюєте з одного й того ж облікового запису.

Polleverywhere дає змогу створити необмежену кількість опитувань, а обравши тип опитування Survey, можна сконструювати комбіноване опитування із необмеженою кількістю різних типів запитань, поєднуючи, наприклад, хмаринку слів із множинним вибором або іншими типами. Натомість у кожній презентації Mentimeter можна використати тільки два запитання відкритого типу або короткої відповіді і 5 запитань із множинним вибором. Таку особливість можна обійти, створивши кілька презентацій, а оскільки на одному занятті не варто проводити більше ніж 2 мобільні опитування, таке обмеження Mentimeter не видається критичним.

І Polleverywhere, і Mentimeter мають мобільні застосунки, які можна безкоштовно завантажити з GooglePlay або AppleStore, а також пропонують користувачам зручні доповнення для PowerPoint або GoogleSlides, завдяки яким можна інтегрувати свої опитування і виведення результатів безпосередньо в презентацію, а не відкривати його в новому вікні бравзера.

З досвіду викладачів виглядає, що студентам легше заходити в Mentimeter, бо для участі в опитуванні достатньо зайти на сайт menti.com або у додаток Menti на телефоні і ввести 6 цифр або просто відсканувати QR-код, який під час створення опитування генерується автоматично, тобто викладачеві легко зробити інструкцію для участі в конкретному опитуванні і розмістити її на слайді. Натомість для участі в опитуванні на Polleverywhere студентам доводиться вводити на pollev.com досить довгу і часто незручну назву “кімнати опитування” свого викладача. На жаль, у безкоштовній версії назва “кімнати” генерується автоматично і змінити її можна лише змінивши свій тарифний план. Генерувати QR-код опитування Polleverywhere доведеться на окремих онлайн-ресурсах. 

Покрокову інструкцію зі створення опитування в Polleverywhere і Mentimeter можна переглянути за посиланням.

Які переваги онлайн-опитувань?

Не треба додаткового обладнання. Для того щоб використовувати Pollevewhere або Mentimeter, студентові потрібен тільки смартфон з доступом до інтернету. Звичайно, використовуючи опитування вперше, треба запитати студентів, чи можуть і чи готові вони використовувати власні телефони для виконання завдань. Це варто сформулювати як запитання: “Дорогі студенти, за кілька хвилин ми будемо виконувати завдання. Чи можу я для цього попросити вас скористатися своїми смартфонами?” Якщо ви передбачаєте, що у присутніх можуть бути застереження щодо використання особистих гаджетів, підготуйте кілька ноутбуків, якими зможуть скористатися студенти, або заплануйте виконання завдання у парах. 

Один екран – одна діяльність.Важливою перевагою онлайн-опитувань є те, що на смартфоні активним може бути тільки один екран, і якщо на цьому екрані треба виконувати якесь корисне завдання, студентові складніше відволікатися на гортання стрічки соцмереж або месенджери. Попросити здати телефони або заборонити користуватися ними під час заняття – це також вихід, який може добре спрацювати в певних ситуаціях, але стратегія замінювати прокрастинаційні діяльності корисними звичками є більш виправданою в довготривалій перспективі.  

Інклюзія в широкому сенсі. Для ефективного проведення навчальних занять – і авдиторних, і онлайн – особливо корисним є своєчасний зворотний зв’язок. Викладачі використовують різні форми отримання зворотного зв’язку, наприклад, ставлять під час заняття закриті (так/ні) або відкриті запитання, просять “проголосувати”, підносячи руки, або звертаючись до студентів із проханням прокоментувати певні частини навчального матеріалу. Однак такі способи отримання зворотного зв’язку спрацьовують не для всіх студентів і не в кожній навчальній ситуації, часто буває так, що присутні в авдиторії з різних причин не хочуть говорити вголос, не зізнаються в тому, що чогось не зрозуміли, або й узагалі залишаються осторонь обговорення, хоча й мають що сказати. У такому контексті онлайн-опитування містять у собі виразну інклюзивну складову, адже написати анонімне електронне повідомлення – це для багатьох значно простіше, ніж говорити вголос у присутності колег, які оцінюють не лише зміст, а й манеру висловлювання, або ж власноруч писати на папері.

Студенти вчаться вчитися, а не отримувати оцінку. Онлайн-опитування може бути важливим елементом формувального оцінювання, адже дає змогу і викладачеві, і студентові простежити процес опанування знань, а не тільки результат. Проводячи коротке опитування на початку тематичного блоку і наприкінці, легше діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання, а також вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню,  підтримувати бажання навчатися. Завдяки частим опитуванням студенти виробляють у собі звичку перевіряти себе, не боятися помилок, рефлексувати над тим, чого вони навчилися, виявляти власні прогалини, натомість викладач отримує підґрунтя для того, щоб влучати своїми поясненнями точно в ціль – обговорювати на занятті не теорію, а реальний досвід взаємодії цієї групи з конкретним навчальним матеріалом.

Викладачі, які взяли участь в одному з тренінгів ЦеНІТ, присвяченому мобільним опитуванням, поділилися такими міркуваннями щодо того, як вони зможуть використати цей інструмент на своєму курсі.

На що треба звернути увагу?

Дизайнуючи свій курс або окремі заняття з використанням онлайн-опитувань, треба врахувати, що для успішної роботи в авдиторії має бути стабільне інтернет-покриття. Завжди варто, по-перше, заздалегідь перевірити, як працює тест у конкретному приміщенні, а по-друге,треба обов’язково підготувати “запасний варіант” – якусь іншу діяльність, на яку можна швидко переорієнтувати присутніх, якщо “раптом” перестав працювати інтернет. 

Плануючи проведення тестування на занятті, варто уважно вивчити умови того безкоштовного плану, який ви обрали, проте не розчаровуйтеся, якщо щось піде не за планом. Однією з наскрізних навичок в рамках цифрової педагогіки є вміння спокійно ставитися до помилок і невдач – і викладацьких, і студентських, а також постійна готовність “фіксити баги”. У безкоштовних версіях платформ для онлайн-опитувань часто немає також повного і вичерпного доступу до статистики й аналітики, наприклад, можна переглянути кількість учасників, які взяли участь в опитуванні, але завантажити ці дані в зручну exel-табличку можна тільки за умови преміум-підписки.  

Вводячи мобільні опитування до своїх курсів і занять, варто враховувати, що взаємодія не може бути односторонньою. Мобільні опитування допомагають викладачеві “почути” присутніх в авдиторїі, зібрати їхні думки, виміряти “температуру”, рівень розуміння студентів. Але якщо студенти відповіли на запитання, вони очікуватимуть зустрічного зворотного зв’язку, наприклад, викладач може оприлюднити відповіді на екрані, однак важливо також їх прокоментувати і озвучити, в який спосіб отримані результати вплинуть на найближчі або подальші навчальні події. Цінність анонімних опитувань у тому, щоб ставати приводом для розмови і взаємодії як між викладачами і студентами, так і між самими студентами в межах короткої навчальної діяльності чи довшого спільного проєкту. 

Якщо Вам сподобалася ідея використовувати онлайн-опитування у своєму курсі, то наведені нижче посилання стануть вам у пригоді: 

Polleverywhere

Щоб створити опитування: https://www.polleverywhere.com/

Щоб взяти участь в опитуванні: https://www.pollev.com/

Щоб інтегрувати Polleverywhere у GoogleSlides або PowerPoint: https://www.polleverywhere.com/app

Mentimeter 

Щоб створити опитування: https://www.mentimeter.com/

Щоб взяти участь в опитуванні: https://www.menti.com/

Kahoot

Щоб створити опитування: kahoot.com

Щоб взяти участь в опитуванні: kahoot.it

Socrative

Щоб створити опитування: socrative.com

Щоб взяти участь в опитуванні: https://b.socrative.com/login/student/

Padlet

Тестова дошка: https://padlet.com/olyalytvyn/test_UCU

Google Forms (режим Quiz)

Базова відеоінструкція (англійською мовою): https://www.youtube.com/watch?v=QKIU5zcwS4A

Classtime: https://www.classtime.com/uk/

Tricader есурс для мозкових штурмів): https://www.tricider.com/

Оксана Пасічник. Не всі тести є однаково (не)корисними: http://ceit-blog.ucu.edu.ua/resursy-ta-instrumenty/ne-vsi-testy-odnakovo-ne-korysni/

Як платформа Classtime змінює традиційні уроки. Три історії про те, як сервіс Classtime допомагає вчителям у роботі: https://osvitoria.media/experience/yak-platforma-classtime-zminyuye-tradytsijni-uroky/

Категорія:

Підписатися на новини блогу

pornobis.net duvporn.net pornovidio.com