Блог Центру навчальних та інноваційних технологій УКУ

про методики викладання в т.ч. із технологіями, про освітні ресурси, цифрові інструменти та багато іншого.

Повернутися

1150 Переглядів

Домашні завдання онлайн: варто чи не варто?

Чи потрібні домашні завдання? Що таке ефективне домашнє завдання? Які переваги використання онлайн-матеріалів під час укладання і виконання домашніх завдань? І як у цьому процесі використати онлайн-ресурси на 100%?

Ґрехем Скеріт, колишній співробітник Cambridge University Press, який працює журналістом, тренером і викладає англійську мову в трьох університетах Японії, поділився досвідом використання онлайн-інструментів у своєму викладанні під час щорічної конференції Міжнародної асоціації викладачів англійської мови як іноземної (IATEFL). Повний виступ можна переглянути в мережі, а нижче подаємо нотатки найцікавіших міркувань фахівця.

Всі викладачі, мабуть, погодяться з тим, що задавати домашнє завдання – це добре. Можливо, студенти не завжди його виконують, але домашнє завдання все-таки корисне. Є, однак, альтернативний погляд, у якому дослідники доводять, що домашні завдання не такі вже й потрібні для ефективного навчання.

Наприклад, Елфі Кон, американський викладач, письменник і дослідник освіти стверджує, що «домашні завдання – це постійна боротьба з вітряками». З іншого боку барикад – десятки наукових досліджень, які під різними кутами зору доводять ефективність домашніх завдань у навчальному процесі.

Група вчених Американського дослідницького центру в 1987-2003 рр. (15 років!) вивчала, як домашні завдання впливають на успішність учнів та студентів й за результатами своєї роботи (Cooper, Robinson i Patal, 2006) зробила висновок:

 Окрім поодиноких винятків, ми виявили позитивне і статистично вагоме співвідношення між обсягом домашньої роботи, яку виконали студенти, і їхньою успішністю… факти, які ми отримали під час досліджень, доводять, що виконання домашніх завдань покращує академічну успішність

Отже, більшість дослідників залишаються на позиції, що домашні завдання є необхідними. І цю необхідність можна пояснити кількома причинами. Завдяки домашній роботі студенти, насамперед, більше вчаться, але найважливіше, що це навчання відбувається в різні проміжки часу – студенти мають нагоду зробити перерву між навчальними циклами.

Більше вчаться

Існують різні концепції того, скільки часу треба присвятити вивченню чогось нового, або скільки разів треба щось повторити чи застосувати у різних життєвих ситуаціях, щоб опанувати на достатньо хорошому рівні. Відомий канадський соціолог і журналіст Малкольм Гладуелл, який 2005 року увійшов до 100 найвпливовіших людей світу за версією Timе, наприклад, вважає, що треба 10 000 годин практикувати якусь навичку, щоб добре її опанувати. Можливо, саме так він навчився писати і в цьому секрет, чому всі його дослідження стали бестселерами, а наклади книг розходяться мільйонними тиражами? Різні люди мають різні погляди на те, скільки часу потрібно для того, щоб добре чогось навчитися, однак всі погоджуються з тим, що практикування – це необхідний компонент вивчення чогось нового. Скажімо, якщо ми вивчаємо мову, нам недостатньо вчитися тільки у класі, ми мусимо робити щось із цією мовою також і після занять.

Вчаться у різний час

Дослідники називають це ефектом інтервальних повторень. Наприклад, німецький дослідник механізмів запам’ятовування Герман Еббінгауз ще 1901 року написав про це так:

 

 Ефект інтервального повторювання полягає в тому, що повторювати невеликі обсяги матеріалу через певні проміжки часу є набагато ефективнішою стратегією, ніж зосереджено вчити великий обсяг інформації впродовж довгого часу – саме це на багатьох прикладах доводить експериментальна психологія. Описаний ефект є яскраво вираженим і його можна застосовувати як у процесі засвоєння вербального матеріалу, так і для опанування всіх видів моторних навичок.

 

Тобто людина щось вивчає, робить перерву, а потім знову повертається до навчання. Отож для студентів значно ефективніше буде трохи повчитися в аудиторії, зробити перерву, а потім трохи повчитися ще вдома, аніж зовсім нічого не робити після занять.

Однак перш ніж критикувати підхід, що заперечує доцільність домашньої роботи, варто визнати, що домашні завдання можуть розчаровувати студентів і вимагати від них просто гайнувати свій час, можуть демотивувати і бути дуже нудними. Це значить, що дуже важливо зробити домашнє завдання таким, яке буде ефективним. Як цього досягнути?

Очевидно, можна виокремити два напрямки, в яких треба рухатися:

1) зміст і форма самого домашнього завдання

2) результати, яких викладач хоче досягнути через виконання домашнього завдання

Яким має бути домашнє завдання?

Кеті Ватеррот, професор педагогіки з Університету Міссурі (UMSL) виокремила 5 визначальних ознак домашнього завдання.

  • Cпрямоване на досягнення конкретної цілі

    Студенти розуміють, навіщо вони виконують домашнє завдання, а викладач виносить на домашнє завдання те, над чим студентам дійсно треба працювати. З домашніми завданнями варто експериментувати, але треба також і дуже уважно збирати зворотний зв’язок студентів щодо їхньої роботи над домашніми завданнями, щоб зробити їх максимально відповідними до того, що студенти знають і вміють.

  • Ефективне

    Домашнє завдання не може бути надто великим, надто спрощеним, надто складним.

  • Особистісно зорієнтоване

    Студенти повинні мати нагоду працювати на домашнє завдання з тим, що пов’язано з їхнім життям, з їхніми вподобанням або ж, принаймні, завжди мати щодо цього вибір.

  • Досяжне

    Студенти мають мати достатньо знань і вмінь не тільки для того, щоб виконати запропоноване домашнє завдання, але й щоб пишатися зробленим. Дуже важливо організувати домашнє завдання так, щоб забезпечити їм підтримку на тих етапах виконання домашніх завдань, які можуть бути для них складними.

  • Захопливе

    У завданні треба «зашити» натхнення, щоб студенти хотіли його виконувати, а не шукали 10500 приводів, що уникнути роботи над ним.

Як викладач може цього досягнути? Що залежить від викладача?

На думку групи дослідників, які 2015 року опублікували статтю про вплив якості дизайну (змісту і форми) домашніх завдань на успішність студентів математичного профілю, викладачі впливають на виконання домашніх завдань під час укладання цих завдань і під час перевірки й надавання зворотного зв’язку.

Як скласти таке домашнє завдання, яке будуть виконувати? Поради для викладача

Поясніть, що і як треба зробити, щоб виконати домашнє завдання. Багато дослідників наголошують на винятковій доцільності письмових інструкцій поряд із усними вказівками.

Щоб упевнитися, чи студенти насправді зрозуміли, як робити домашнє завдання, розпочніть виконувати його ще під час аудиторного заняття.

Чітко визначте і встановіть кінцевий термін виконання роботи (реченець, дедлайн). Нагадайте про наближення делайну. Нагадайте ще раз, що реченець невпинно спливає.

Поясніть, чому студентові важливо виконати завдання. Найлегший спосіб – це оцінити виконання домашнього завдання кількома балами, які впливатимуть на загальну оцінку за курс. Однак це не єдиний варіант. Ключова порада: зробіть виконання завдання необхідною умовою подальшої роботи в аудиторії, вплітайте напрацьоване студентами вдома у тканину наступних занять. Така стратегія може не спрацювати відразу ж, якщо ви робите так вперше з групою студентів, однак за другим-третім разом і студенти звикнуть, і ви призвичаїтеся будувати свої заняття по-іншому.

Як перевіряти домашнє завдання так, щоб це мало сенс?

Перевіряти й оцінювати домашнє завдання потрібно відразу, принаймні якнайшвидше. Майже немає такої педагогічної необхідності, яка виправдовувала б те, що викладач перевірив домашнє завдання через місяць, особливо якщо заняття відбуваються двічі на тиждень і студенти виконували завдання рівно два дні.

Може виглядати так, що немає нічого важливішого за терміновість оцінювання, однак є. І це – зворотний зв’язок. Герберт Волберг і Сюзен Пейк із Міжнародної освітньої академії у Брюсселі наголошують, що «зворотний зв’язок є ключем до посилення позитивного впливу домашніх завдань».

Виокремлюють різні види зворотного зв’язку, кожен з яких має різну ефективність. Викладач може похвалити, конструктивно покритикувати або ж поєднати визнання і конструктивну критику. І саме цей третій вид, звичайно, буде найоптимальнішим видом зворотного зв’язку, адже просто сказати студентові: «Молодець», «Ти впорався з роботою» – цього замало. Виконуючи домашні завдання, студенти мають право отримати не тільки вчасний, але й збалансований і доречний зворотний зв’язок.

Іноді здається, що такий список вимог до ефективного домашнього завдання неможливо втілити, адже викладачі – це люди, які мають у своєму розпорядженні тільки 24 години на добу, щоб встигати не лише працювати викладачами, але й жити. Переведення домашньої роботи в онлайн-системи може суттєво полегшити й автоматизувати зусилля викладача.

Розглянемо кілька прикладів того, як можна забезпечити виконання ключових критеріїв ефективного домашнього завдання, розмістивши завдання у системі CMS UCU (система електронного навчання на базі Moodle).

Вид діяльності «Завдання» дає змогу чітко встановити дедлайн виконання. Викладач може вказати рекомендовану дату, до якої студенти повинні здати роботи, а також може встановити критичний термін завантаження роботи, після якого система вже не прийматиме робіт. За таких умов усі студенти опиняються в однакових умовах дотримання встановлених правил, а викладачеві не доводиться ані розшукувати роботу студента у своїй електронній скриньці чи на робочому столі, ані вручну сортувати протерміновані роботи, ані навіть нагадувати студентам про необхідність їх виконання – треба тільки один раз налаштувати систему відповідно до цілей свого курсу.

За допомогою цифрових засобів можна записати інструкцію до виконання домашнього завдання – текстову чи відео – та розмістити їх в електронній системі, доступ до якої студенти мають цілодобово і в будь-якому місці. Така можливість є однією з найочевидніших переваг змішаного навчання, адже в сучасних умовах постійного інформаційного шуму і студентам, і викладачам дуже важливо мати змогу повернутися до зафіксованого формулювання завдання. Студенти можуть нагадати собі, що і як вони повинні робити вдома, а викладачі можуть мати більше впевненості, що студенти, навіть якщо вони пропустили аудиторне заняття, правильно зрозуміють їхні вимоги і рекомендації.

CMS UCU дає змогу студентові відстежувати свій прогрес на курсі. Викладач може додати до свого курсу т.зв. progress bar, завдяки якому студент, виконавши чергове завдання, побачить, на який відсоток він просунувся уперед. Така візуалізація допомагає викладачеві масштабувати свої зусилля щодо того, щоб підкреслювати, увиразнювати важливість виконання завдань. Електронна система показує «зелені квадратики» (виконано) на місці «червоних» (поки що не виконано), мотивуючи студента на виконання всього обсягу роботи. Така «сигнальна система» є не тільки дієвою для студента тим, що миттєво відображає його прогрес, але й, безумовно, суттєво економить творчу енергію викладача.

Електронна система дає змогу максимально швидко (по суті, автоматично) оцінювати роботи, зокрема ті, які сформовані у тестовій формі. Для студента – це дуже зручно, адже він одразу бачить свої помилки і не мусить днями, а то й тижнями чекати на перевірку. Якщо прості завдання, наприклад, на встановлення відповідності, заповнення пропусків чи множинного вибору в паперовому підручнику чи робочому зошиті перевіряються не відразу, то студенти часто забувають, чому вони виконували завдання саме таким чином і допустили певну помилку, отож ефективність навчання суттєво знижується. У таких умовах студенти найчастіше дивляться лише на отриману оцінку і навіть зворотний зв’язок, який дає викладач, іноді втрачає актуальність. Натомість в онлайн-системах на базі Moodle можна залишати як негайний відгук про виконане завдання (правильно-неправильно, зараховано-не зараховано), так і, за бажання, його можна зробити максимально розгорнутим і персоналізованим.  

Отож можна виокремити такі переваги виконання домашніх завдань онлайн:

– не треба довго і нудно пояснювати (й повторювати) студентам, що вони повинні зробити вдома. Викладач може заздалегідь продумати й записати свої рекомендації та вказівки, а потім щоразу повертати до них своїх студентів.

– всі необхідні матеріали зберігаються в одному місці. Викладач може не хвилюватися, що не матиме доступу до якоїсь важливої книжки чи ресурсу, а студентові не вдасться обґрунтувати відсутність домашньої роботи тим, що він її виконав, але «просто забув удома зошит».

– система автоматизовує левову частку рутинного оцінювання, а також дає змогу в різних розрізах аналізувати як успіхи студентів, так і якість самих завдань

Як зауважують дослідники, студентам насправді подобається виконувати завдання в онлайн-форматі. Наприклад, викладачки Нурія Сагара з Пенсильванського університету (США) і Ґабріела Запата з Університету Альберти (Канада) провели дослідження того, як 245 студентів, які вивчали з ними другу іноземну мову, сприймали ефективність домашньої роботи в онлайн-форматі.

 Дослідниці виявили, що студентам «сподобалося мати багато спроб для виконання завдань, отримувати особистий відгук на свою роботу, мати змогу працювати у власному темпі, а також мати доступ до матеріалів курсу в одному місці».

Однак виникає закономірне питання: чи завжди виконування завдань онлайн є виправданим? І тут усе залежить від викладача.

У рекомендаціях, які Британське агентство освітніх комунікацій і технологій (BECTA) сформулювало для навчальних закладів ще 1999 року, є, зокрема така думка:

 Якщо викладачі ухиляються від використання технологій і залишають студентів на самоплин, у якому студенти використовують технології на свій розсуд і вчать цього одне одного, тоді перспектива покращити навчальний процес за допомогою технологій різко стає дуже примарною. Інформаційні технології можуть виправдати сподівання тільки тоді, коли їхнє використання інтегроване у навчальний план ефективного викладача

Технології не допоможуть, якщо немає викладача і плану їх застосування. Це чудово, якщо у вас є інтерактивний підручник або база тестів, але якщо викладач не спроектує доцільність їхнього використання з огляду на очікувані результати навчання, вони не працюватимуть ефективно. Сюзен Янг з Університету Вайомінгу (США) у своєму дослідженні, присвяченому студентському баченню ефективності онлайн-викладання у вищій школі, описала сім ознак онлайн-освіти, які студенти цінують найбільше:

  • врахування потреб студентів
  • використання значущих прикладів
  • мотивація виконувати завдання кілька разів, щоб досягнути найкращого результату
  • постійна підтримка і супровід під час проходження курсу
  • доступ до найкращого контенту
  • ефективне спілкування
  • небайдужість до того, як студенти опановують матеріал

З цього переліку видно, що ключовою цінністю онлайн-навчання для студентів є підтримка, супровід і зворотний зв’язок.

Якщо Ви – викладач, і у процесі читання у Вас з’явилися ідеї щодо того, які завдання можна укласти онлайн, тоді Вам допоможуть такі поради:

  • переконайтеся, що студенти вміють працювати із онлайн-ресурсами, які ви їм пропонуєте

  • укладаючи завдання, перевірте, наскільки чітко вони сформулювані, чи є зрозумілі інструкції до виконання і чи достатньо прикладів, як їх виконувати

  • давайте студентам поради щодо їхньої роботи онлайн, особливо якщо ви підозрюєте, що студенти вперше працюють у такому форматі

  • пов’язуйте домашні завдання з аудиторною роботою, щоб підтримувати в студентів «вогник» мотивації

  • підтримуйте взаємну культуру онлайн-спілкування, адже у групі можуть бути студенти різного віку, які мають зовсім різні уявлення щодо того, якою є онлайн-культура

  • визначте зі студентами час і спосіб, коли ви відповідаєте на їхні запитання онлайн, і послідовно дотримуйтеся цих домовленостей

  • відстежуйте, як студенти виконують завдання, з чим у них виникають труднощі, що їм виходить дуже легко й на основі такого моніторингу вчасно й доречно формулюйте їм свій фаховий зворотний зв’язок, підтримуйте їхні зусилля, а також – якщо це потрібно – будьте готові змінювати дизайн свого курсу.

Якщо ж Ви – студент, який в межах певного курсу повинен вчитися онлайн, тоді наведений нижче перелік порад може стати Вам у пригоді:

  • визначте час, який ви будете присвячувати навчанню в онлайн-режимі

  • знайдіть відповідне місце, яке налаштовуватиме вас не на перегляд котиків у Фейсбуці, а на виконання завдань із університетського курсу

  • не виконуйте завдання в останню хвилину, тому що технології можуть не спрацювати, щоб сповістити про це викладача. До речі, якщо в останні 15 хвилин до дедлайну зникає вай-фай, то така причина не може вважатися поважною

  • якщо завдання має кілька частин, краще виконувати їх поступово, а не всі відразу. «Завчив-здав-забув» не працює.

  • те, що не вдається зробити з першого разу, можна відкласти, але тільки для того, щоб спробувати знову. Онлайн-навчання – це про “try again later”

  • завершивши завдання, потіште себе: зробіть перерву!

Джерела статті та додаткова література: 

Graham Skerritt. Homework that works: getting the most from online practice materials. – Режим доступу: https://bit.ly/2VoDVwa

Harris Cooper, Jorgianne Civey Robinson, Erika A Patall. Does Homework Improve Academic Achievement? A Synthesis of Research, 1987–2003. March 1, 2006. Режим доступу: https://bit.ly/2QAAcZt

Vatterott C. Five hallmarks of good homework. Educational Leadership, 68(1), 10–15. – Режим доступу: https://eric.ed.gov/?id=EJ896450

Rosário, P., Núñez, J. C., Vallejo, G., Cunha, J., Nunes, T., Mourão, R., et al. (2015). Does homework design matter? The role of homework’s purpose in student mathematics achievement. Contemp. Educ. Psychol. 43, 10–24. – Режим доступу: https://bit.ly/2HahAOS

Andria Young, Chari Norgard. Assessing the quality of online courses from the students’ perspective. Internet and Higher Education Volume 9, Number 2,  Режим доступу: https://www.learntechlib.org/p/102543/

Категорія:

Підписатися на новини блогу

pornobis.net duvporn.net pornovidio.com