Блог Центру навчальних та інноваційних технологій УКУ

Ранній старт

Освіта, отримана у ранньому дитинстві, часто визначає життєві перспективи.

• Дошкільна освіта сприяє розвитку когнітивних, особистих та соціальних навичок. 15-річні підлітки, які відвідували дошкільні освітні заклади впродовж одного року чи довше, отримують вищі бали на оцінюванні PISA, аніж ті, хто цього не робив.
• Рання освіта також надає широкі соціальні переваги: вона підвищує ймовірність здорового способу життя, знижує рівень злочинності та зменшує загальний соціальний вплив бідності та нерівності. Вона підвищує рівень заробітку в майбутньому: у тих дітей, які були вихідцями з сімей з низькими доходами, спостерігалося зростання заробітку до 26%, якщо вони повноцінно брали участь в освітніх дошкільних програмах від народження до 5 років.
• Рання дошкільна освіта знижує нерівність, дозволяючи матерям повернутись до роботи і підтримувати сімейний бюджет. У більшості країн участь жінок у ринку праці прямо пов’язана з віком їхніх дітей.

Інвестиція у дошкільну освіту є однією з небагатьох політик, які одночасно є соціально справедливими (зростання рівності можливостей та соціальної мобільності) та економічно доцільними (розвиток умінь та продуктивності). Проте ці переваги залежать від якості освіти, яка надається.

Навчання впродовж життя

Найважливіше вміння – вміння вчитися.

• Більшість дітей, які сьогодні йдуть до школи, працюватимуть на роботах, яких ще не існує.
• Люди змінюють роботи та професії значно частіше, ніж це робили попередні покоління. Середньостатистичний європеєць перейшов від однієї роботи впродовж життя до 10 місць і видів праці за кар’єру.
• З огляду на старіння суспільства і на тлі скорочення робочої сили європейцям доведеться працювати довше. Це означає, що старшим за 40 років потрібно надати можливості для покращення своїх вмінь.
• Менше 11% європейців віком від 25 до 64 років залучені до навчання впродовж життя. У середньому, лише 6% працівників старшого віку (55-64 років) залучені до тренінгів та освітніх програм.

Потреба в компетентностях продовжує зростати. Інвестиція у навчання впродовж життя, зокрема шляхом навчання на роботі, є найкращою запорукою майбутньої можливості працевлаштування. Навчальні заклади також повинні пропагувати переваги постійного навчання, і пропонувати більш привабливі, відкриті та широкоосяжні способи залучення до освіти людей на різних етапах професійних та життєвих циклів.

На блозі ЦеНІТ можна ознайомитись з матеріалом “5 творчих стратегій. Як допомогти студентові керувати своїм навчанням?”, у якому розглянуто кілька методів виховання у студентів вміння навчатися самостійно.

Нова цифрова грамотність

Цифрові навички стають базовою грамотністю. І молоді люди мають перевагу.

• Сьогодні 93% європейців використовують настільні комп’ютери на робочих місцях і практично не існує посад, які не потребують принаймні базових цифрових навичок. Наприклад, у 2016 році половина європейських будівельників потребувала базових цифрових навичок для виконання своїх обов’язків.
• І все ж таки багато роботодавців (88%) не вжили належних заходів щодо підвищення рівня цифрових навичок своїх працівників.
• Вперше в історії молоді люди мають вищий рівень володіння конкурентним вмінням, аніж їхні старші колеги. Це може мати серйозні наслідки для ринку праці, який все ще базується на роках досвіду роботи та віці.
• Нерівний доступ до цифрових навичок та технологій часто накладається на відомі прогалини системи соціального захисту. З поширенням е-врядування, онлайн-торгівлі, банкінгу та розумної мобільності, нестача базових цифрових навичок може перекривати шляхи не лише до роботи, але й до суспільства.

Так само, як грамотність – вміння читати, писати та рахувати – є базовими для кожного, незалежно від фаху та професії, те ж саме відбувається і з навичками цифрової грамотності. Вони стають необхідними для успіху в сучасному суспільстві та ринку праці, де повсюдна “під’єднаність” є новою нормою.

Щоб використання цифрових інструментів для організації своєї роботи стало звичним, варто практикувати застосування онлайнових засобів на своїх заняттях. Яких саме – описано в розділі “Цифрові інструменти” блогу ЦеНІТ.

Конкуренція зі штучним інтелектом

Люди щоразу більше конкуруватимуть з машинами задля отримання нових уявлень

• Прогрес у високопродуктивних обчисленнях уможливлює революцію штучного інтелекту, коли машини можуть навчатись і виконувати щоразу складніші задачі.
• Люди частіше опинятимуться у ситуації конкуренції з роботами – і не лише у рутинних задачах і низько-кваліфікованій праці – освітні системи повинні змінити фокус на саме ті навички та компетентності, які були центральними для успіху людського виду: креативність, розв’язання проблем, переговори, адаптивність, критичне мислення, співпраця, емпатія та емоції, крос-культурна комунікація.

Ті навички, які є найлегшими у викладанні, є і найлегшими в оцифруванні.

Персоналізація, а не стандартизація

Від масової освіти індустріальної ери до індивідуалізованих навчальних траєкторій, уможливлених цифровими технологіями.

• Індустріальна ера потребувала великої кількості працівників з середнім рівнем навичок, і саме цього можна досягнути в стандартизованих системах освіти. Зростання економіки, що базується на знаннях, демонструє зростання частки висококваліфікованих робіт та суттєву мілину в нішах робіт середньої кваліфікації.
• Сучасна економіка все більше базується на людському капіталі (а не індустріальних машинах), тож існує висока потреба максимізувати потенціал кожного.
• Універсальний підхід не може спрацювати в такому новому середовищі. Індивідуалізовані навчальні траєкторії можуть допомогти студентам та працівникам розвивати вроджені таланти та можливості.
• Персоналізація навчання вимагає значної зміни в організації та поданні освітнього процесу, фокусуючи його навколо особистого прогресу.
• До цього часу непоборною перешкодою масштабування таких підходів вважалась висока вартість процесу, бо широкомасштабний індивідуальний підхід насправді потребує багатьох учителів або навчальних тренерів. Поява нових технологій та ресурсів нівелює таку необхідність.

Навчання можна трансформувати у персоніфікований досвід, коли кожному пропонують підійти до розв’язання задачі у власний спосіб, здобути знання та навички у власному темпі, максимізуючи результати не лише для найбільш талановитих учнів, але й допомагаючи тим, хто відстає.

Таку гнучкість пропонує методика змішаного навчання, і, наприклад, перевернутий клас, про організацію якого читайте на блозі ЦеНІТ.

Нові принципи організації змісту навчання

Зміст навчання постійно реорганізовується до міждисциплінарного навчання, підсиленого технологіями:

• Локальні та глобальні виклики, як-от зміна клімату, запаси їжі, води та енергії, здоров’я та керування культурно-розмаїтими суспільствами, є все більш складними і вимагають міждисциплінарних підходів.
• Міждисциплінарність є критично необхідною для побудови зв’язків між окремими елементами сховища знань, для розуміння причин та наслідків складних викликів нинішнього часу, і для розробки інноваційних рішень.
• Нові розуміння з’являються на перетині різних дисциплін. Проте школи та університети Європи залишаються, в основному, організованими за предметними кафедрами, яких недостатньо для розв’язання проблеми взаємозв’язності сучасного світу.

Технології можуть сприяти появі нових способів навчання. Їх можна вивчати не лише як предмет, а радше використовувати для подання матеріалу інших предметів. Наприклад, вивчення Другої світової війни стає не просто частиною предмету історії, а всеохопним аналізом соціологічних та економічних аспектів, з використанням технологій, які пов’язують вивчене з життям.

Про досвід та практику організації проблемно-орієнтованого навчання читайте докладніше на блозі ЦеНІТ.

Розширення можливостей для навчання

Надання офіційної освіти доповнюють нові підприємницькі ініціативи

• Кількість учасників ринку, які пропонують нові платформи та методи викладання і навчання експоненційно зростає; вибір більше не обмежений офіційними закладами освіти.
• Понад 800 університетів уже пропонують лекції в магазинах застосунків, уможливлюючи вивчення будь-чого, будь-де і в будь-який час – на смартфоні чи планшеті.
• Цифрові технології є каталізатором персоналізованого навчання, уможливлюючи активний та гнучкий навчальний досвід.

Зростає різноманіття учасників, залучених до освіти, а це відкриває численні можливості навчання та перенавчання у різні моменти життя. Тепер можна дійти навіть до тих осіб, які раніше не були залучені до навчальних процесів. Нові форми партнерства між освітніми закладами, а також громадськими та приватними організаціями омолоджують навчальні програми, експериментують із новими перетинами дисциплін і вже мають вплив на перспективи працевлаштування.

Розрив між навчанням та роботою

Зв’язок між освітою та роботою все більше розривається.

• Офіційна формальна освіта раніше була гарантією працевлаштування. Сьогодні це вже не так.
• Європа має найбільш освічену робочу силу за всю свою історію. Майже 40% європейців віком 23-39 років мають вищу освіту, ще десять років тому їх було 25%. Однак Європа всо одно бореться зі стабільно високим рівнем молодіжного безробіття. Хоча воно і пішло на спад, воно все ще залишається вдвічі вищим за загальний рівень безробіття і значно перевищує показники інших розвинутих економік.
• Перехід від навчання до роботи затримується, бо молодим випускникам складніше, ніж будь-коли раніше, знайти роботу, тож більшість працевлаштованих опиняється не в тій сфері, до роботи в якій вони готувалися під час свого навчання.
• Нестача навичок є типовою причиною вакансій початкового рівня. 40% європейських працедавців звітують про складність пошуку людей із відповідними навичками, які потрібні для зростання та інновацій. Існує подвійна криза високого молодіжного безробіття та відсутності навичок.

Освітні установи не достатньо співпрацюють із працедавцями, що часто робить їх необізнаними із реаліями ринку праці: 72% вважають, що випускники є достатньо підготовленими до роботи, однак цю точку зору поділяють лише 40% працедавців та молоді. Водночас, працедавці рідко взаємодіють з університетами та школами, тож їхні вимоги щодо навичок майже не мають шансів потрапити до навчальних програм. Практика виглядає так, що чверть молоді не має плавного переходу від навчання до роботи.

Медіаграмотність в інформаційному суспільстві

Критичне мислення потрібне для того, щоб демократії були стійкішими.

• Близько 8 із 10 учнів середньої школи не можуть відрізнити фейкових новин від справжніх.
• З появою автоматизованих облікових записів (ботів) поширення дезінформації стає легшим, ніж будь-коли раніше.
• Використовуючи алгоритми, соціальні медія можуть створювати потужні ехо-кімнати, укорінюючи попередні установки, погляди, візії та ворожнечу, які можна використати як платформи поширення зовнішнього впливу.
• Феномен файкових новин, швидше за все, не буде скороплинним, і потребуватиме медіаграмотних громадян, здатних відрізнити факти від вигадок.

Досягнення консенсусу, що лежить в основі демократії, стає складним викликом у такому середовищі. Деякі рішення можуть йти від провайдерів соціальних медіа. Але – і це є особливо важливим! – у наші системи освіти, починаючи від навчання наймолодших дітей, мають бути інтегровані критичне мислення, оцінювання інформації та медіаграмотність як одні з першочергових навичок ХХІ ст.

Глобальна конкуренція університетів

Європа винайшла університети, але настав час винайти їх по-новому.

• Перші університети було засновано у Європі. Але сьогодні найвищі сходинки в рейтингу університетів посідають неєвропейські заклади. У цьому переліку домінують американські та лише кілька британських університетів, але жоден заклад Євросоюзу (27 країн) не входить до 25 найкращих у світі.

У той час, коли європейські університети ризикують залишитись позаду, залучення більшої кількості дослідників світового рівня до Європи може укріпити європейську дослідницьку майстерність та глобальну конкурентну спроможність.

Одним із методів поширення викладацького досвіду є ведення блогів, про що можете дізнатись докладніше у статті “Чому науковці пишуть блоги?”